Світлана Ройз про те, чи можна в 5 років дитині йти до школи
Психологи та нейропсихологи рідко бачать готовність до школи у дітей у 6 років. І я часто нагадую батькам, що між 6-7 роками вміщується 5 років емоційного розвитку дитини.
Мотивація у дітей віком до 7 років – ігрова. Дуже рідко у сучасних дітей навчальна мотивація зростає і до 7 років.
Все, що в навчанні до 7 років не є грою, виснажує дитину.
Важливо також враховувати, що нам зараз доведеться поновлювати всіх дітей (вчителів, батьків) після пандемії. Причому поновлювати на всіх рівнях. Навчальна мотивація проявляється там, де є безпечним. І нам знадобиться час, щоб оцінити стан дітей, напрацювати досвід відновлення. І, на мою думку, всі можливі сили зараз важливо спрямовувати на це.
Концепція НУШ переважно підготовлена до роботи з дітьми 6 років, державний стандарт заточений під дітей-шістрічок. І підготовка та перепідготовка вчителів триває постійно. Але для того, щоб і шестирічним дітям у першому класі зараз було безпечно і було створено навчальне середовище – працювати та працювати. Згадайте, як брали багато вчителів реформу, і як їм непросто. У моїй практиці зараз величезна кількість запитів про шкільну тривозу від сімей.
Робота з 5-річною дитиною та з 6-річною дитиною – це ще два різні світи.
Мова може йти тільки про ігрове середовище, пре-скул. У супроводі підготовлених до роботи з дітьми цього віку вчителями. Ще раз повторю – діти 5, 6, 7 років – це три абсолютно різні групи дітей.
Найчастіше звертають увагу на інтелектуальну готовність до школи. Вона включає увагу, пам’ять, мислення, сприйняття, уяву, мовлення, наявність предметно-специфічних знань, математичних уявлень, просторово-графічної підготовки та багато іншого. У 5 років це неможливо, не вистачає зрілості префронтальної кори мозку.
Крім цього, потрібно ще враховувати емоційну готовність до школи. Це, наприклад, здатність витримати розчарування, фрустрацію, вміння виконувати завдання, яке подобається, вміння регулювати свою поведінку. Це все неможливо для дітей навіть 6 років.
Соціальна готовність до школи передбачає в тому числі готовність бути частиною групи, розуміння значення значення правил та вміння дотримуватися їх (дитина 7 років вже вміє грати (діяти) за правилами (ігри дітей 5-6 років ще егоцентричні, за своїми правилами).
А ще є моторна та фізична готовність, міцність імунітету.
Ось перелік питань, що допоможе вам визначити готовність дитини до школи
1. Наскільки дитина може витримати навантаження – бути якийсь час без мами.
2. Наскільки відносини з батьками сприймаються як надійні. Дитина зможе проявляти активність, цікавість, лише відштовхуючись від відчуття безпеки та підтримки у сім’ї.
3. Наскільки дитина справляється з напругою (розчаруванням), наприклад, коли йому не дали відразу бажаного. Як він упорається, якщо захоче відповісти, а вчитель викликав іншу дитину.
4. Наскільки дитина підготовлена до спілкування з дітьми та дорослими різних психотипів, тілесних типів, віку.
5. Чи зможе дитина винести напругу, коли на неї якийсь час не звертають персональної уваги (учитель, навіть найкращий, не зможе приділяти увагу лише одному учневі).
6. Чи сприймає дитина себе частиною групи, тобто чи бачить різницю, коли звертаються особисто до неї та до всієї групи. Є першокласники, які не відкривають зошити, доки учитель не звернеться до них персонально.
7. Чи може дитина попросити про допомогу.
8. Якщо дитина вчиться писати літери, вона каже: я намалював літеру чи я написав літеру? («Намалював» – ознака ігрової, творчої діяльності та мотивації. «Написав» – уже навчальною)
9. Наскільки дитина рухлива, розкута в рухах. Координація рухів, фізична спрямована активність пов’язана і з вольовою та емоційною сферою. І дітям важливо потрапляти в ціль, ловити та відштовхувати, підтримувати фізичну активність.
10. Чи є у дитини режим дня, правила, щось, що виконується регулярно (це впливає не лише на можливість «витримувати» правила, а й на загальне відчуття безпеки).
11. Наскільки дитина впевнена, що вона «хороша просто так».
За роки практики я зустрічала дуже мало дітей, готових до шкільного життя у 6 років, і дуже мало вчителів, готових до супроводу шестирічок у школі. Мені часто доводиться пояснювати вчителям, чому одна дитина у 6 років та 8 місяців справляється легко із завданням, а друга у 6 років та 5 місяців – почне це робити лише через кілька місяців.
А якщо ми говоримо про перебування в школі п’ятирічок – це має бути взагалі зовсім інша школа, НЕ ШКОЛА, з зовсім іншим навчальним середовищем, з іншим підходом, стандартами, з іншими фахівцями і завданнями.
Якщо ми напортачим у навчанні дітей у 5 років, до 10, коли вони увійдуть до передпідліткового віку, повернути до школи їх буде вже нереально.
