facebook

Щоденник учня-це платформа неформального спілкування учня, вчителя і батьків. Не подобається-придумайте щось краще.

Червона ручка і записи: у Мережі виникла дискусія, чи мають право вчителі писати в щоденниках

Існування щоденників не обов’язкове.

 

Червона паста, зауваження та знаки запитання в щоденниках – це викликало чималу дискусію в Мережі. Батьки школярів обговорюють, чи може вчитель писати зауваження та малювати знаки запитання в щоденниках.

Що кажуть про це освітяни і психологи – у сюжеті Сніданку з 1+1.

Олена разом з онуком-чотирикласником Данею показують щоденник хлопчика. Кажуть, якби не червоні записи від вчителя, то контролювати успішність малечі було б у рази важче.

Втім, у соцмережах тема щоденників, а особливо зауважень у них вчителя, розбурхала неабияку дискусію. Усе після допису однієї з мам школяра: “Чи має право вчитель писати зауваження в щоденнику, тим паче червоною ручкою? Чи може ставити знаки питання в ненаписаному розкладі, хоча день тижня ще не настав”..

Приєднуйтесь до нашої нової групи ОСВІТА UA

Посилання:https://www.facebook.com/groups/1023345988199205/?ref=share

Понад дві тисячі коментарів під дописом, а також два протилежних табори батьків:

Як добре, що в моєї дитини в школі не треба щоденника. І оцінок нема. І домашки.
У когось занадто багато вільного часу. Щоденник – це особиста річ дитини. Хочу пишу, хочу малюю, хочу рибу завертаю.
Так, а що тут такого? Ну поставив вчитель відмітки, і що? Якщо дитина засмутилась, може, з нею просто поговорити, що така справа точно не варта переживань.
Ось через таких батьків страждають і діти, і вчителі. Вчитель витрачає свій вільний час і пише це для того, щоб батьки звернули увагу на своїх дітей
Тож особиста справа учня, чи його “обличчя”, де вчитель зобов’язаний робити помітки?

Чтайте також:  Учні 1-4 класів вивчатимуть математику з телефоном

Існування щоденників не передбачено жодним нормативним актом. Тобто немає жодного закону, постанови, розпорядження, який б запроваджував існування щоденників і їхнє введення. Щоденник не є обов’язковим в школах. Якщо його немає у дитини, дитина за це не може отримувати жодного покарання”, – каже юрист громадської організації “Батьки SOS” Роман Бондаренко.

Саме тому, пояснює він, записувати домашнє завдання, чи робити будь-які необхідні помітки дитина може і в звичайному зошиті чи блокноті у якому їй заманеться вигляді. Натомість щоденник – це не більше, ніж просто традиція. “Раніше це був засіб зв’язку між вчителем і батьками, коли не було мобільних телефонів, не було електронної пошти і різних месенджерів. Тоді через щоденник передавалась інформація”, – додав він.

Своєю чергою, дитяча психологиня Дарина Силіванова не зовсім згодна з цим. Адже точки зору психології щоденник – це не така вже й безглузда річ. “Я прихильниця того, щоб певні дисципліни і певна структура в освіті була. Вона потрібна дітям для того, щоб було розуміння якихось завдань, відповідальності”, – каже вона.

Справа лише в лиш у тому, на скільки дотриманий баланс між лояльними вказівками, рекомендаціями та зауваженнями вчителя і прискіпливим ставленням до дитини. До слова, воно теж може проявлятися в помітках у щоденнику. Тому якщо розгорнули його, а там все червоне, то психологиня радить поспілкуватися з дитиною, а потім з із вчителем. Далі – всім разом шукати причини.

Чтайте також:  Школи переходитимуть на ведення електронної документації

Джерело.


Повернутись вверх