5 сценаріїв того, як може змінитись освіта до 2030 року
До 2030 року освіта може взагалі не змінитись, а може змінитись кардинально. Експерти світової платформи аналізу ринку впливу HolonIQ розглядають п’ять можливих сценаріїв розвитку сфери. Один із найбільш сміливих – освітня робореволюція.
Джерело:HolonIQ
Як технології вплинуть на навчанні, чи залишаться актуальними традиційні школи та університети та як змінюватимуться вимоги до вчителів – читайте головні прогнози екмпертів HolonIQ.
5 сценаріїв, як може змінитися освіта до 2030
Сценарій № 1: освіта по-старому
Експерти прогнозують, що країни з розвиненою економікою переживатимуть демографічну кризу. Їм бракуватиме робочої сили, тож зросте попит на освічених працівників із країн, що розвиваються.
Якою буде освіта за такого сценарію:
- Традиційні заклади освіти лишаться, але вони стануть більш технологічними. Запит буде на ті виші, де студенти зможуть швидко отримати прикладні навички для нових або технологізованих індустрій.
- Шкільна освіта та формальна вища освіта будуть лишатися дорогими, але брак інновацій у сфері все одно буде відчутним. Тому інвестори підтримуватимуть альтернативні моделі навчання.
- Триватиме зростання попиту на англійську мову.
Сценарій № 2: регіональне піднесення
За словами фахівців, регіональна інтеграція між країнами, що розвиваються, стане інтенсивнішою. Вони об’єднватимуться, щоб разом вирішувати унікальні регіональні проблеми та водночас зберегти свої культурні особливості.
Якою буде освіта за такого сценарію:
- Країни будуть узгоджувати свої навчальні програми, ділитись навчальними ресурсами. Будуть визнавати у своїх регіонах кваліфікацію вчителів, створять мережі для їхнього професійного розвитку, зокрема програми обміну.
- Країни Азії, Африки та Близького Сходу сформують найбільше альянсів – таким чином вони боротимуться з “відтоком мізків” на Захід. Завдяки цьому у країнах покращиться якість освіти та з’являться більше перспективних робочих місць.
- Формат змішаного навчання (офлайн та онлайн) ставатиме все популярнішим в межах регіонів.
Сценарій № 3: глобальні гіганти
Експерти вважають, що глобалізація посилиться. Виші об’єднуються, щоб змагатися з мегаорганізаціями на глобальному освітньому ринку. Звичною стає “освіта без кордонів”, яка відповідає запиту на мобільність і технологічність у навчанні.
Якою буде освіта за такого сценарію:
- Учні та студенти в країнах, що розвиваються, навчатимуться здебільшого через смартфони. Кордони між освітою та технологіями розмиваються все більше.
- Все менше людей хотітимуть вчитися у звичайних університетах. Похвалитися студентами зможуть лише ті виші, що розвиватимуть інновації та власний бренд.
- У школах навчання зміниться – воно буде максимально технологізованим і персоналізованим. Батьки та вчителі зможуть отримувати інформацію про результати учнів у реальному часі через ґаджети.
Сценарій № 4: рівний рівному, або P2P
Взаємозв’язок між людьми зросте завдяки технологіям, а от рівень довіри до інституцій – знизиться. Зросте попит на альтернативне навчання.
Якою буде освіта за такого сценарію:
- Ведучим у навчанні стане персональний обмін знаннями онлайн між рівними (peer to peer, або P2P). Це модель мережевого навчання, коли учасники навчального процесу вчать одне одного. На зміну вертикальній моделі “викладач – студент” приходить горизонтальна “студент – студент”.
- Відіграватимуть важливу роль “мікрозавдання” – регулярне навчання, інтегроване в щоденну рутину.
- Діти продовжать навчатись у класах, навчальні плани лишаться незмінними. Однак зросте роль глобальних платформ з рекомендаціями, рейтингами та перекладами матеріалів.
- Сертифікати про завершення якихось курсів та програм стануть популярнішими за дипломи. Студенти самі обиратимуть, які знання та навички здобувати, а не орієнтуватимуться на університетську програму.
Сценарій № 5: освітня робореволюція
Фахівці стверджують, що економічно розвинені країни послуговуватимуться штучним інтелектом, щоб компенсувати брак робочої сили в багатьох галузях промисловості. Все більше рутинних завдань автоматизуються.
Якою буде освіта за такого сценарію:
- Більшість дорослих матимуть тренерів онлайн – віртуальних репетиторів, менторів, учителів. Такі викладачі спиратимуться в організації занять на прогрес, вподобання і побажання своїх студентів.
- Університети персоналізуватимуть освіту для своїх студентів. На вимогу вони надаватимуть експертизу та сприятимуть обміну знаннями в спільноті.
- Шкільні вчителі матимуть віртуальних асистентів, щоб стежити за навчальним прогресом дітей та ефективністю програми. А ще стежити за відвідуваністю, виставляти оцінки за тести. Вчитель зможе максимум уваги приділяти саме викладанню.
До слова, раніше дослідження показало, що онлайн-навчання спонукало українських школярів більше займатися спортом та хобі. Водночас кожен другий учень хоче вчитися все ж за партою, а не комп’ютером.
Хоча понад половина українців негативно ставиться до дистанційного навчання. Порівняно з минулим роком, зросла і кількість тих, хто вважає онлайн-навчання небезпечним для психіки дітей.
