Побудова дисципліни у ЗДО: профілактика проблемної поведінки
Інформує Всеосвіта.
Перед тим як розпочинати працювати з дитиною та формувати добрі наміри, слід враховувати те, що у дошкільному віці діти ще не можуть контролювати свої емоції.
Дисципліна у дитячому садочку або у сім’ї – питання, яке ніколи не втрачає своєї актуальності як для вихователів, так і для батьків. В інформаційну добу пропонується безліч методів і підходів, які мають допомогти дорослим впоратися з нескінченним процесом налагодження дисципліни у дитячому колективі, або ж допомогти налагодити особисті стосунки між дорослим чи дитиною.
У вебінарі засновниця і власниця двох дитячих садочків і альтернативної школи у Боярці Вікторія Островська надасть педагогам важливі теоретичні та практичні знання для того, щоб застосувати у своїй роботі методи побудови дисципліни дружні до дитини, які базуються на теорії прихильності.
МЕТОД ФОРМУВАННЯ ДОБРИХ НАМІРІВ
«Як змусити дитину поводитися добре?» – найпопулярніше питання батьків та вихователей. Якщо ж заглянути у глибину дитячої поведінки та шукати відповіді на причини її вчинків – це допоможе по-справжньому зрозуміти дитину та дійти до того, чому вона робить саме так. З таким підходом ми зможемо вибудувати дисципліну.
Формування добрих намірів – підхід до виховання, який допомагає запобігати проблемній поведінці та буде найефективнішим у довгостроковій перспективі.
Діти у своєму дошкільному віці ще не можуть контролювати свої емоції, і фізіологічно ці можливості у них з’являються приблизно у віці 5-7 років. Це дуже важливо враховувати перед тим, як починати працювати з дитиною та формувати добрі наміри.
Метод формування добрих намірів полягає у тому, щоб вживати заходів ще до того, як трапилися серйозні проблеми, а не тоді, коли емоції у дитини зашкалюють. Це заздалегідь може полегшити ситуацію, дає змогу найкраще для всіх залагодити інцидент і скоротити опір дитини.
ВИГОДИ МЕТОДУ ФОРМУВАННЯ ДОБРИХ НАМІРІВ ДЛЯ РОЗВИТКУ ДИТИНИ
- Природним способом передає цінності дорослого, а також орієнтує дитину на те, що вважається цивілізованою поведінкою.
- Коли дитина виявляє власну волю, це допомагає їй стати самостійною особистістю.
- Навіть якщо у дитини щось не виходить, це дозволяє дитині продовжувати прагнути у напрямі, заданому дорослим, попри труднощі досягнення цих цілей.
ФОРМУВАННЯ ДОБРИХ НАМІРІВ У ДИТИНИ. ЯК ДІЯТИ?
Спочатку варто заволодіти увагою дитини: треба звернутися до неї лагідним голосом, усміхаючись і дивлячись в очі, потім поцікавитися тим, чим вона займається. Коли переконалися, що привернули увагу дитини, можна розповісти їй про те, які події та яку поведінку ми плануємо, чого очікуємо від дитини й чи передбачаємо можливі проблеми.
Обов’язково підтримуємо та підбадьорюємо дитину, коли вона відчуває труднощі у здійсненні своїх намірів! Одна річ – сформувати намір, і зовсім інша – бути здатною втілити її.
У такий спосіб, ми переводимо дитину на свій бік з її добрими намірами та режисуємо її поведінку замість того, щоб вказувати на невдачі та провини.
СВОБОДИ ПРОТИ ПРАВИЛ ТА ЗАБОРОН
Дітям потрібно зустрічатися зі здоровими заборонами, їм потрібно відчувати природний перебіг життя. Зіткнення з тим, що йде не так, за участю дорослого – це маленький тренувальний аеродром для зльоту у доросле життя, де буде дуже багато обмежень.
Щоб дитина виросла гнучкою і життєстійкою, щоб вона вміла адаптуватися до того, чого не змінити, дуже важливо у дитинстві щоразу стикатися з обмеженнями, проживати поряд з дорослими різні емоції, відчувати, що ці емоції нормальні.
ІНЦИДЕНТИ – ДІЇ ДОРОСЛОГО У КОНФЛІКТНИХ СИТУАЦІЯХ З ДІТЬМИ
- Щоб утримати альфа-позицію, варто вдати, що це була ідея: «Я бачу, що тобі зараз потрібно побути у затишку, щоб тебе ніхто не чіпав».
- Коротко проговорити, що сталося: «Тебе вдарили/ти його вдарив/ви посварилися». Без звинувачень!
- Коротко проговорити почуття дитини: «Так, я бачу, що ти втомилася/розсердилася/засмутилася/образилася».
- В істериці взяти дитину в оберемок, забрати з людного місця і просто намагатися заспокоїти без усякої моралі.
- Розвести дітей, що б’ються, на різні місця, але не як покарання, а для того, щоб дати їм передихнути.
- Говорити про те, що сталося звісно варто, але тоді, коли емоції вгамуються і тільки в контексті теплих відносин.
СХЕМА РОЗМОВИ З ДИТИНОЮ ПІСЛЯ ІНЦИДЕНТУ, КОЛИ ДИТИНА ЗАСПОКОЇЛАСЯ:
- Показати дитині, що ваші стосунки у порядку.
- Допомогти розповісти, що сталося.
- Проговорити емоції.
- Знайти та помітити добрі наміри дитини.
- Підказати ідеї або обговорити разом, вислухати.
- Вислухати ідеї дитини, як поводити себе наступного разу у такій ситуації.
- Дати зрозуміти, що ваші стосунки у порядку, ви готові підтримати й допомогати їй.
Для того, щоб дізнатись більше про побудову дисципліни у ЗДО, переходьте за посиланням та дивіться вебінар Вікторії Островської:
