facebook

Крісло автора та окремі навчальні зони: педагогиня НУШ розповідає про нові підходи у навчанні

Реформа молодшої школи розпочалася у 2018 році. Впродовж останніх трьох років учителі стали застосувати безліч нових підходів до організації навчального процесу, які допомагають просто і з цікавістю пізнавати нове. Детальніше про них – у статті Проєкту “Навчаємось разом: дружня школа”.

Найбільше уваги в Новій українській школі педагоги приділяють психологічному комфорту учнів та учениць, каже вчителька початкових класів Луцького НВК “Гімназія №14 імені Василя Сухомлинського” Ірина Стречена. Вона однією з перших у школі стала працювати за методикою НУШ.

“Одна з найважливіших інноваційних активностей для усього класу – ранкові зустрічі. У спільному колі учні та учениці вітаються одне з одним, вчителем чи вчителькою, за бажання – розповідають про свої нові досвіди, переживання. А ще можуть поділитися цікавою, на їхній погляд, інформацією, фактами, розповісти про своє захоплення тощо”, – розповідає педагогиня.

Для цього в класі Ірини Стреченої створене Крісло автора – спеціально оздоблений стільчик чи особливе місце, куди сідає той чи та, хто виступає. Часто діти роблять це із захопленням, особливо у початковій школі.

У кінці ранкової зустрічі педагоги оголошують розпорядок поточного дня, діляться важливими новинами чи розповідають цікаву для дітей інформацію. Таким чином діти вчаться створювати позитивну та доброзичливу атмосферу у класі. Це, своєю чергою, перетворює учнів на справжню спільноту, каже Ірина Стречена.

Чтайте також:  "Це пережиток совка". Лікарчук на прикладі старшокласника з бородою пояснив, чому не треба повертати шкільну форму

Змінили підхід у навчанні й до окремих уроків. Наприклад, тепер школярі та школярки не вивчають окремо мову та читання.

“Є один інтегрований мовно-літературний курс «Українська мова», на якому мовно-мовленнєві завдання виконуються на основі літературних творів та медіатекстів. На таких уроках реалізовується текстоцентричний, а не словоцентричний, як було раніше, підхід до вивчення мовних явищ”, – пояснює Ірина Стречена.

Клас вчительки, як й інших педагогів НУШ, тепер поділений на окремі зони: наприклад, є дослідницька зона, де діти самостійно вирощують рослини та спостерігають за ними; зона читання, де діти можуть самостійно вибрати і почитати книгу у м’якому кріслі, якщо закінчили контрольну чи поточне завдання швидше за однокласників.

Важливе завдання НУШ – аби діти вміли самостійно і об’єктивно оцінювати себе та свої знання. Для цього для кожного учня та учениці створюють портфоліо – туди дитина самостійно записує свої досягнення і відстежує, що їй вдається найкраще.

Своїми підходами НУШ допомагає школярам розвиватися не лише у школі, а й поза нею. Учні можуть займатися тим, що їм справді подобається. Так, учень Ірини Стреченої – третьокласник Володя Каліш – став наймолодшим в Україні модератором дитячих зустрічей з письменниками. Хлопчик має свій ютуб канал, де розповідає про прочитані книги та робить огляди дитячих літературних новинок.

Чтайте також:  У межах реформи старшої школи скоротять кількість навчальних предметів

Усі нові підходи НУШ сприяють тому, щоб зробити шкільне навчання цікавим, а не обтяжливим для дітей. Щоб взяти участь у колективних іграх, провести дослідження чи просто поспілкуватися, вони із задоволенням йдуть до школи, менше бояться висловлювати власну думку та багато працюють в команді.

Оленка Лаущенко, журналістка Проєкту «Навчаємось разом: дружня школа»

Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Його зміст є виключною відповідальністю партнера і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії.

Джерело.


Повернутись вверх