У класах досить часто виникають конфлікти, суперечки та непорозуміння. Щоб цього не допускати, вчителі мають створити дружні стосунки з дітьми. Завдяки цьому всім було легко та комфортно навчатися.
Експерти кажуть, що конфліктів не варто уникати, з ними треба вчитися працювати. Проєкт “Мирна школа” пропонує просту вправу для класу — відновна бесіда, де за три кроки можна знайти спільну мову з учнями.
У школі учні та вчителі проводять велику частину свого часу. Тож там відбувається не лише навчальний процес, а й формування стосунків. І чим кращі стосунки у класі, то легше працювати педагогам і навчатися дітям.
Для того, щоб кожна помилка учнів стала уроком, важливо правильно підійти до її аналізу та усвідомлення наслідків. У цьому допоможе 15-хвилинний інструмент побудови мирної атмосфери в класі. Його застосовують, коли треба проаналізувати та виправити порушення поведінки.
Що таке відновна бесіда? Це форма спілкування, що ґрунтується на принципах розуміння, поваги, турботи, відповідальності та довіри. Вона розвиває відповідні цінності під час її проведення.
Як провести відновну бесіду з учнями
Почніть із себе. Якщо сталася прикра ситуація, в яку вчитель має втрутитися, спочатку підготуйте себе, перш ніж пірнати в роботу з іншими. Запитайте себе: “Що відбувається в моїй голові в цей момент? І що я відчуваю через це”.
Проаналізувавши свій стан, подумайте про учасників ситуації: “Що зараз у голові в неї/нього? Що він/вона можуть відчувати з цього приводу?”
Після цього, перш ніж реагувати та говорити, розгляньте ситуацію з позиції випадкового спостерігача. Погляд з позиції третьої особи може допомогти вам дистанціюватися, вивести з напруги, дозволити поспівчувати собі та іншим.
Як реагувати вчителю на порушення поведінки, якщо це не впливає на інших дітей:
Крок 1. Спочатку подивіться на учня/ученицю, демонструючи мовою тіла інтерес і турботу, а не засудження.
Крок 2. Якщо це не допоможе залучити учня/ученицю до виконання завдання, повільно підійдіть і далі демонструйте мовою тіла інтерес і турботу.
Крок 3. Спокійно та обережно скажіть: “Бачу, що ти…” (точно опишіть поведінку, без оцінки або осуду). Тоді додайте: “Цікаво, що сталося?”, або “Хотіла б я знати, про що ти зараз думаєш? Як ти себе сьогодні почуваєш?”, або “Чи можу я щось зробити, щоб допомогти тобі виконати завдання?”.
Пам’ятайте про важливість ставлення з розумінням, повагою та підтримкою до того, з ким проходить бесіда. Лише тоді цей інструмент спрацює.
Як реагувати на порушення поведінки, що впливає на інших
Тут йдеться, наприклад, про розмови із сусідом по парті, сміх та жарти, недоречні вигуки, коли інші намагаються сконцентруватися на виконанні завдання.
Завжди починайте з діалогу із собою, а потім застосуйте три кроки, описані вище.
Завершуйте так: “Як гадаєш, на кого вплинула твоя поведінка?”, “Що тобі потрібно, щоб повернутися в колію?”, “Чого можуть потребувати від тебе ті, на кого вплинула твоя поведінка”, “Що ти можеш зробити, щоб виправити ситуацію?”
Найчастіше ввічливий підхід від вчителя допомагає учням знову включитися в роботу. Але бувають випадки, коли дитина не бажає, не готова чи не може відповісти на таке ввічливе запитання. Їй може знадобитися певний час.
Подумайте, що ви можете зробити для того, щоб залишити відкритою можливість для більш тривалого спілкування пізніше? І потурбуйтеся про те, щоб допомогти дитині знайти те, що допоможе повернутися в колію та працювати разом з класом.
Відновна бесіда та інші схожі інструменти можуть бути дієвими, навіть якщо їх застосовують час від часу, згадуючи про них, коли виникає потреба. Проте основа успіху та ефективності – систематичне запровадження таких практик.
