«Ми виправдовуємо агресію вчителів, бо «діти зараз агресивні»»: про подвійні стандарти та про те, чому вони вчать учнів
Інформуєи Всеосвіта
Трапляються моменти, коли емоції важко стримати, проте це у жодному разі не привід для знущань – тим паче коли йдеться про фізичне насилля.
станнім часом все частіше набувають розголосу ситуації, пов’язані з проявами булінгу педагогів щодо учнів. І якщо проаналізувати подібні випадки, стає зрозуміло: цькування з боку учнів завжди активно засуджується спільнотою, а от агресивну поведінку деяких вчителів вряди-годи намагаються виправдати сторонніми чинниками: «діти довели», «батьки погано виховали», «школа не забезпечила комфортних умов праці».
Звісно, трапляються моменти, коли емоції важко стримати, проте це у жодному разі не привід для знущань – тим паче коли йдеться про фізичне насилля.
В інклюзивному класі столичної школи № 58 вчителька вдарила дитину з розладом аутичного спектра.
На Волині вчителька фізики Цмінівського ліцею під час уроку тягала учня за вухо та била по голові.
В Обухові, що на Київщині, у ліцеї №4 вчителька молодших класів регулярно била дітей на уроках. Педагогиня вдарила другокласника об парту головою з такою силою, що у нього в роті виступила кров.
На Волині вчитель трудового навчання Торчинського ліцею побив учня 7-го класу – хлопець отримав струс мозку та гематому потилиці.
У полтавській гімназії №12 вчителька біології та природознавства змушувала дітей стояти усі 45 хвилин уроку та водночас писати завдання. Крім того, за свідченням учнів, педагогиня кинула в обличчя одному зі школярів зошитами.
У Хмельницькому вчителька фізкультури у школі №7 систематично булила учнів: лаялась на дітей нецензурними словами, виганяла з уроків та відмовляла у медичній допомозі.
Усі ці ситуації сталися відносно нещодавно, проте отримали зовсім різну реакцію від користувачів соціальних мереж. Ось як, наприклад, відреагували на останню подію:
Водночас іншу точку зору висловила підписниця фб-групи «Батьки SOS» Оля Паламарчук: у своєму дописі вона зазначила, що часто в оцінці таких випадків проглядають подвійні стандарти. Так, кілька місяців тому у Кривому Розі на шкільному випускному вчитель зґвалтував ученицю 11-го класу. Коли родина постраждалої звернулася до поліції, там жартома порадили «зіграти з насильником весілля».
Як ви гадаєте, звідки усе це? Корупція, подвійні стандарти, легковажне ставлення до законодавства України, до наших прав та свобод, до нашої гідності? А усе досить просто: ми самі це дозволяємо щодо себе, щодо наших дітей. Самі ж підтримуємо подвійні стандарти, проявляємо толерантність до правопорушників через те, що вони нам імпонують.
Ми бідкаємося щодо корупції в усьому і водночас з піною у рота переконуємо здавати усілякі шкільні фонди, бо то все для наших дітей. Нас обурюють агресивні дії підлітків, але ми виправдовуємо агресію вчителів, бо «діти зараз агресивні». Нас обурює бездіяльність правоохоронних органів у деяких випадках, проте серед нас обов’язково знайдуться ті, хто хоч раз шукав можливість уникнути відповідальності.
Ми бажаємо жити у правовій державі, але хейтимо тих, хто бореться з беззаконням та вимагає безумовного дотримання законодавства України, – написала Паламарчук.
За її словами, уникнення відповідальності дорослого за скоєне не навчить дітей відповідати за власні вчинки – навпаки, продемонструє, що усе дозволено. Адже дитина замислиться: якщо комусь можна, то чому мені – ні? Для чого дотримуватися законодавства України, якщо за його порушення нічого не буде?
До прикладу, адміністрація закладу освіти в Обухові, де вчителька початкових класів регулярно била дітей на уроках, спочатку намагалася вмовити батьків не розголошувати ситуацію.
Часто чути нарікання на відсутність виховання батьками. А спробуйте пояснити дитині, чому вчитель може бити й принижувати дітей, інколи ґвалтувати – й за це він не несе жодної відповідальності, а варто дитині вчинити неправильно, як тут вже вона стає поганою і заслуговує на покарання? Чому у відповідь на неповагу до себе, як до особистості, вони мають поважати вчителя? І так в усьому, – підкреслила Паламарчук.
Вона додала: справедливість або є, або ж її немає. Потрібно або засуджувати агресію та протиправні дії незалежно від того, хто їх вчинив, або ж не вимагати дотримуватися законодавства взагалі.
А що думаєте про це ви?
