Як запобігти та перемогти булінг в школі: поради психолога
UNICEF Україна звітує про те, що майже 40% сучасних українських підлітків стають жертвами образ, знущань та принижень з боку своїх однолітків. Психологи кажуть, що булінг у школі стосується всіх у суспільстві. Як запобігти булінгу у школі – читайте поради у статті.
Джерело:”Нова українська школа”
Психотерапевтка та кандидатка медичних наук Жанна Пархоменко наголошує, що не можна просто покарати винного, підтримати жертву – і конфлікт можна вважати вичерпаним. Все набагато складніше.
Як запобігти булінгу
Психотерапевтка запевняє, що не буває так, що діти з 1 вересня починають когось бити чи принижувати, знімаючи на камеру. За її словами, булінг не трапляється на рівному місці.
Так, у початковій школі відповідальним за атмосферу, безумовно, є дорослий, який перебуває в приміщенні з дітьми в цей момент (класний керівник, педагог, асистент учителя тощо). Саме він має сформувати відчуття безпеки для кожної дитини.
Що має робити вчитель для запобігання булінгу
Вчитель має пам’ятати та керуватися основними принципами побудови емоційно здорового колективу учнів:
Правила. Кожна спільнота функціонує за певними правилами: що і в якому порядку робиться, яка поведінка неприпустима, як вирішують конфлікти тощо. Всі норми мають бути донесені і зрозумілі кожній дитині.
Режим. Діти потребують своєчасних перерв у нерухомому стримуванні на уроках. Тож якщо вчитель має звичку затримувати дітей після дзвоника, проводити класні години на перервах, то це викличе агресію. Тому важливо проводити для учнів ігри чи рухливі вправи.
Спільне завдання. Це те, що здатне об’єднати в спільноту абсолютно різних людей. Вчитель має запропонувати ідею, яка об’єднала б усіх. Це може бути навчальний проєкт, підготовка концерту, дослідження – будь-що.
Лідерство. У початкових класах безумовним лідером спочатку є вчитель. І діти несвідомо “зчитують” його поведінку та ставлення до кожної дитини.
Був у моїй практиці хлопчик, на якого весь час жалілися вчителі, а діти, відповідно, почали формувати до нього ставлення як до цапа-відбувайла. Хоча насправді дитина була досить талановита, непогано вчилася,– розповідає Жанна Пархоменко.
Вчитель теж має право на емоцію, але він повинен пам’ятати про свою роль лідера й діяти відповідно: у кожній дитині можна знайти щось хороше і звернути на це увагу класу.
До того ж, найкращий спосіб вирішення конфлікту – його профілактика. Тож починати варто з навчання педагогів та адміністрацій шкіл основ лідерства, протидії булінгу, в тому числі з боку батьків.
Булінг – це не конфлікт двох сторін
Часто булінг розглядають як конфлікт двох сторін – агресора та жертви. Але насправді є ще і третя сторона – так званий рятувальник. Називається це трикутником Карпмана.
Коли вчитель, адміністрація та батьки починають активно вирішувати конфлікт, примушуючи булера відчувати себе винним, застосовувати покарання та колективний осуд, вони автоматично самі стають агресорами, перетворюючи дитину на жертву.
Цей процес може тривати нескінченно колом: вчитель покарав, втрутилися батьки, підхопила адміністрація й так далі. Це коло треба розривати ще на першому етапі,– каже експертка.
Працювати із вирішенням конфлікту потрібно в цій площині: можна засудити поведінку, вчинок, але не людину.
Напруження та деструктив трикутника Карпмана зникають, коли агресор вибачається перед жертвою.
“Агресор має вибачитися за помилку, за поведінку – так він візьме відповідальність за свій вчинок. І це надзвичайно важливо для подальшого емоційного стану дитячого колективу. Дорослий має привести сторони до порозуміння, – додає Жанна Пархоменко.
І найголовніше: у конфлікті можна давати оцінку поведінці, але не особистості дитини, прояснити в чому насправді інтереси сторін і як знайти компроміс.
