“Вимагати від дітей нічого не можна…”,але якщо дитина буде мало знати, нічого не вміти і нічого не хотіти, то в цих жалюгідних результатах буде винна тільки школа.
На початку 21 століття прийшли до висновку, що в школі:
– Погані оцінки ставити не можна.., хороші теж не треба…
– Залишати на другий рік не можна…
– Виганяти з класу не можна…, а зі школи – тим більше…
– Зауваження робити не можна…
– Домашку задавати не можна…
– Викликати батьків не можна…
– Вимагати від дітей нічого не можна…
– Навантажувати не можна… заучувати не можна.., запам’ятовувати не можна…
Але якщо, не дай бог, дитина буде мало знати, нічого не вміти і нічого не хотіти, то в цих жалюгідних результатах буде винна тільки школа.
Тепер про те, що можна.
– Можна вмовляти дітей добре вчитися (хоча приблизно 20% і самі вчаться, без нагадувань і повчань, а ось інші 80%… – не дуже стараються)…
– Можна перед школярами навіть танцювати, щоб їх мотивувати.
– Можна полегшити програму до примітивного рівня.
– Можна зробити кількість уроків по 3-4 в день, так як 6-8 це вже багато.
– Можна зі школи зробити кінотеатр і кожен день проводити уроки-кіно-вистави.
– Можна тільки хвалити.
– Можна дитині поводити себе як їй хочеться – вільно і розкуто.
– Можна вибирати предмети, які хочеться.
– Можна весь час гратися, так як в моді геймінг.
І це всім так подобається.
Таким шляхом спробували йти вже в деяких країнах, де на першому місці ось така загальна толерантність, довгоочікувані свободи і щастя дітей від цих свобод.
Але в кінці кожного року навіть там батьки і суспільство все одно не розуміють, чому діти так мало знають-вміють-можуть…
Що ж тут не так?
Володимир Співаковський
