Діти копають картоплю, бо вчителі не вакцинуються через переконання: подробиці скандалу в школі Рівненської області
У школі уже вакцинувались 72% педагогів.
Замість парт – поле, відра і картопля. Саме так проходить осінь школярів села Віллі, що на Рівненщині. Навчання дітей там дистанційне, а Інтернету просто немає. Все через те, що в опорному ліцеї деякі вчителі відмовляються вакцинуватися. Відтак від 5 до 11 класу уроки онлайн, але третина учнів просто не може під’єднатися.
Восьмикласник Тарас показує, яка цьогоріч вродила картопля. Її збирати допомагає, хоча мав би зараз бути на третьому уроці. У нього “дистанційка”, але вчитися онлайн просто не має змоги.
“Нема телефону, поламався. І як же вчитися?”, – каже школяр.
А про комп’ютер, як і більшість дітей у Віллі та довколишніх селах, Тарас хіба мріє. Купувати дорого. Та якби навіть учні тут і мали потужні гаджети – ситуації б це не вирішило.
“Я зайти на урок не можу. Бо коли я захожу на їхній урок, у мене або просідає Інтернет, що я не можу зайти, або мене просто викидає з тої зустрічі”, – каже учень 9 класу Михайло Боднар.
Дев’ятикласник Михайло за півтора тижня “дистанційки” до жодного уроку так і не під’єднався. Як і його сестра п’ятикласниця, каже матір.
“Часом буває таке, що ми туди й зайдем. Але 20 секунд воно видно щось там працюють, а далі вже кружечок-крутиться-крутиться і в нас немає зв’язку”, – каже матір школярів Світлана Боднар.
“Третина мабуть таких, що мають проблеми з інтернетом”, – каже директорка Соснівського ліцею Людмила Веремчук.
А навчаються в ліцеї від 5 по 11 – саме ці класи нині вдома – понад 320 учнів. “Дистанційка” тут, бо не набралося 80% вакцинованих педагогів. Відмовлялися від щеплень.
“Дехто з релігійних міркувань, було ще питання страху, люди не довіряли вакцині. Ми запрошували медпрацівників до закладу, пропонувалася будь-яка вакцина на вибір”, – каже директорка Соснівського ліцею Людмила Веремчук.
Та кілька вчителів ще так і не наважилися. Відтак навіть вакциновані вчителі бачать своїх учнів, тих хто зміг доєднатися до уроку, лише на екрані ноутбука. А хотіли б за партами.
“Хочу бачити їхні очі. Бачити, що дітям зрозуміло, що незрозуміло”, – каже вчителька інформатики та математики Марія Вознюк.
“На жаль, чогось іншого запропонувати неможливо. Тут варіант простий, аби були вакциновані, діти прийшли до школи, питання було би знято”, – каже керівник управління освіти Рівненщини Петро Коржевський.
Інтернет в такі села педагоги самі ж не проводитимуть, кажуть в управлінні освіти. Це питання глобальніше – інфраструктури.
“Взагалі у нас в Україні лише близько 40 шкіл не мають доступу до Інтернету взагалі ніякого. Як правило, це місцевості гірські, або дуже гірські так скажемо, або віддалена сільська місцевість”, – каже керівник головного управління загальносередньої дошкільної освіти МОН Юрій Кононенко.
Але ж це не означає, що діти не мають вчитися. Педагоги дзвонять, переказують, радять як правильніше опрацювати матеріал і де його черпати – вдаються до різних вигадок, щоби освітній процес не зупинився для тих, хто на “дистанційці” без інтернету чи гаджетів.
Загалом же в Україні нині понад 900 шкіл середньої та старшої ланки на “дистанційці”, бо в закладах не вакцинувалося 80% вчителів. А от ще минулого тижня таких було понад 3 тисячі, кажуть в Міністерстві освіти.
“Я вже быльше хочу в школу, ніж тут збирати картоплю і на дистанційному сидіти”, – каже учениця 7 класу Софія Кручок.
Так каже семикласниця Соснівського ліцею на Рівненщині. І в закладі сподіваються, що учні уже невдовзі сядуть за парти. Бо з початку “дистанційки” вчителі почали вакцинуватися активніше і вже нарахували 72%.
