А. Заможська: жодне носіння форми не додає розуму
У більшості країн цивілізованого світу не існує шкільної форми і ніхто не займається приниженням дітей
Автор: Алла Заможська, співзасновниця ГО «Батьки Кременчука. Полтавщина».
Середина літа 2021 року. 30 років Незалежності – це коли померла країна тоталітарного режиму, 2 роки після відміни наказу про шкільну форму, а ми ніяк не навчимося жити без неї.
Шкільні адміністрації, у кращих традиціях совка, прописують у своїх статутах форму одягу для відвідування шкіл. Порушуючи при цьому законодавство України. Бо там вони можуть написати хіба що умови одягу для вчителів, і то за умов або компенсації її купівлі, або, в умовах децентралізації, змусити її купити місцеву владу, що є неможливим. Купівля одягу за свій рахунок – це певного роду марна трата грошей.
Але дуже вже мене дивує і печалить той факт, що виробники шиють одяг «почившої в Бозі» країни Рад, а батьки, які ніколи в своєму житті не ходили в радянську школу, які мають хворобливу уяву про той час, сформовану їхніми батьками, купують оте лахміття своїм дітям, які ніколи в житті не бачили і не знають, як то – ходити в радянську школу. І не дізнаються.
Мене дуже печалить тенденція, що батьки, які одягали форму СРСР лише два рази за життя – на Перший і Останній дзвоник, думають (і їм це сказали їх батьки), що це красиво. Я дуже хочу, щоб ті дівчата декілька років проходили в тому одягу – а саме і взимку, і влітку, щотижня (чи щодня) відшиваючи комірці і перучи їх руками.
Ніяких брюк, джинсів і постійне приниження, якщо щось там не так попрасовано – лінійки, стінгазети або ще краще – постійні зауваження.
До речі, тільки коси і чорні або коричневі бантики – бо навіть зачіски були об’єктом розглядання громадськістю. Особисто мене навіть до директора викликали за сережки, які мені одягли в 10 років.
Тому лише хардрок, щоб на повну мати уявлення, що саме діти одягають на себе.
Найцікавіше, що навіть тут існує дискримінація: я не зустріла жодного разу жодного хлопця, якого одягнули б в шкільну форму СРСР.
Розумієте, суспільство хворе, якщо вдягає своїх дітей у річ, яка була придумана для того, щоб мати можливість тримати всіх у страху і не давати можливості бути інакшим.
Ми часто чуємо, що форма є в кращих школах світу, забуваючи, що в більшості кращих шкіл її не існує, а приватні школи не можна порівнювати з державними. При тому, порівнюючи форму одягу, ми не порівнюємо рівень викладання, рівень свободи вибору і рівень компетенції.
У більшості країн цивілізованого світу не існує шкільної форми і ніхто не займається приниженням дітей за формою одягу чи зачіски (у Китаї до недавнього часу дівчата повинні були мати однаковий колір волосся).
Ситуація, яка виникла на сьогодні – це виробники шиють форму СРСР під егідою «це ж бізнес, і є попит», тим самим говорячи, що вони чхати хотіли на закони України. Їх не хвилює, що форма СРСР не є формою нашої країни, і вони підтримують (хоча і прямо про це не говорять) зросійщення наших дітей, бо саме Росія є послідовником СРСР, і там ця річ використовується на усіх Останніх дзвониках.
Я не буду писати, чому не потрібно це нашим дітям на сьомому році війни. Не існує ніякого самостійного вибору ученицями цієї форми одягу на шкільні свята, бо в 6 років одяг вибирає мама, а у випускному класі дівчата звідкись же дізнаються, що це красиво. Моя донька навіть не знає про існування цього одягу, і навряд чи їй спаде на думку одягнути це на себе.
Узагалі в нашій країні люди розуміють лише систему заборон і відповідальності за їх порушення. буде її заборона якимось наказом чи навіть внесення її в заборонені речі тоталітарного режиму. Бо жодне носіння ніякої форми не додає розуму.
І, повторюсь, школа, яка вимагає форму від дітей, має розуміти, що все показується своїм прикладом, а значить, учителі повинні носити саме те, що в їх уяві є шкільною формою. Бо особисто я не хочу витрачати гроші на те, що моїй дитині взагалі може не згодитися.
У нинішньому світі, в умовах дистанційної освіти, вимагати купувати одяг якогось певного стилю для школи (у нас це діловий стиль, який вимагають одягати на дітей,у переважній більшості ті, хто ніколи в житті не носили його самі) – це взагалі інфантильність шкільної адміністрації.
Світ змінюється, і потрібно почати думати не про єдинорогів на дитячих світшотах, а про те, чому школа навчила дітей і з якими компетенціями випустила дітей зі школи. Щоб в рейтингу PISA ми були не десь посередині списку, а хоча б поряд з Польщею.
До речі, там поряд з нами Турція й Ізраїль – де є форма одягу.
