На думку ексміністерки освіти і науки України Ганни Новосад, чинного очільника МОН «просунула» певна група ректорів, яким не подобаються перспективи кардинальних змін в системі вищої освіти.
Про це вона розказала в інтерв’ю незалежній глобальній медіаорганізації openDemocracy.
Новосад також поділилася думками про сьогоднішні події в освіті та про долю науки в країні.
Про школи
Ганни Новосад зауважила, що міністерство не було готове до впровадження дистанційної освіти: не було достатньо онлайн-контенту, методичних рекомендацій щодо онлайн-освіти. Проте зараз важливо думати про те, що буде 1 вересня, підкреслила ексміністерка. За її словами, необхідно розробити чіткі рекомендації на всі можливі варіанти розвитку подій з вересня. Також на карантині міністерство мало б запустити Національну онлайн-платформу, підкреслила Новосад.
Але поки нічого не визначено, зауважує ексочільниця міністерства.
Чи будуть доплати вчителям? Зараз жодного руху в цей бік я не бучу. Крім того, треба долучати приватний сектор, бізнес та донорів, щоб закупити недорогі планшети для малозабезпечених та багатодітних родин. Україна не готова до повномасштабної дистанційної освіти, та варто подякувати багатьом вчителям, що віддано та швидко впоралися з цим завданням.
Ганна Новосад підкреслила, що міністерство під її керівництвом розробило якісний держстандарт НУШ для 5-9 класів, але уряд не встиг його ухвалити.
У нас є 140 шкіл, що пілотують НУШ, та ці діти за рік підуть у п’ятий клас, а продовження концепції досі немає. Зволікати не можна, цей потяг їде незалежно від того, хто міністр освіти в країні. Дуже хочу вірити, що, зокрема з допомогою комітету освіти, всі наші наробки не будуть змарновані.
Про виші
В січні цього року було запущено нову систему фінансування університетів, що базується на освітній, науковій та міжнародній діяльності вишу, перш за все. Коли вперши порахували бюджет за новою системою, багато вишів отримали більше грошей, ніж до цього, зауважує Новосад.
Тоді ж ми попросили ректорів спрямувати ці кошти на надбавки викладачам.
Проте деякі ректори витратили ці кошти по-іншому – чинний ректор купив на ці гроші дороге авто для університету. За словами ексміністерки, Шкарлет мав право це зробити, це більше етична дилема – якщо потрібна вантажівка, є дешевші варіанти.
Та й мені здається, такі речі варто купувати, коли закрито базові потреби – створено гідні умови праці для викладачів.
Проте це не є підставою для розірвання контракту з ректором, підкреслила ексміністерка. Закон про вищу освіту передбачає, що зробити це можна тільки, якщо ректор порушує законодавство про працю, умови контракту чи статут університету. Проте, зазначила Новосад, тривалий час контракти підписували так, що їх складно було порушити. Саме тому попередній склад міністерства розробив KPI для ректорів та затвердив типову форму контракту, наголосила очільниця команди.
За словами Новосад, сьогодні також несправедливо мало уваги надають професійній освіті, хоча ця сфера має великий потенціал для студентів та економіки в цілому. І щоб її відродити, треба прийняти новий закон, підкреслила ексміністерка. Міністерство під її керівництвом разом з профільним комітетом розробило проєкт цього закону. Він спрямований на створення єдиної мережі коледжів, її фінансування та подолання жахливих стереотипів про ПТУ, підкреслила Новосад. Проте вона не знає, чи продовжить просувати цей закон новий міністр, адже це буде політично не просто.
Про плагіат
Фінальне рішення щодо присудження наукового ступеня виносить МОН. Для цього в міністерстві обирають атестаційну комісію, що виносить рішення, а очолює її міністр освіти. За словами Новосад, її команда значно оновила склад цієї комісії – «залишили максимально доброчесних людей».
Та навіть, коли комісія знаходить в роботі плагіат, не дати науковцю звання чи позбавити його майже неможливо, підкреслює ексміністерка. Все через недосконалу процедуру, адже у разі виявлення плагіату комісією, роботу треба надіслати на оцінку в інший університет або експертну раду.
Але часто трапляється так, що спеціалісти однієї галузі – кругова порука. Вони бачили чорне, але стверджували, що це – біле. Людині було неможливо не дати наукове звання – не було професійного висновку про те, що робота цього не заслуговує.
З 2021 року давати наукове звання буде Національне агентство забезпечення вищої освіти. Воно має розробити новий порядок для цього. А от позбавляти наукового звання Нацагентство має вже зараз, адже у МОН більше немає цього повноваження. Проте, за словами ексочільниці міністерства, цю процедуру досі не прийнято. Вона підкреслила, що її команда розробила документ, але Кабмін його не розглянув через відставку.
Нові правила гри важливо закріпити в законі, зауважує Новосад. І, за її словами, це зробити значно простіше, ніж змінити десятиліттями закріплені соціальні норми. Ексміністерка підкреслила, що наукові звання будуть з’являтися, як гриби після дощу, поки академічна спільнота не перестане приймати плагіат та псевдонауки.
Про відкіт до часів Табачника
Новосад підкреслила, що реформа вищої освіти почалася після Майдану. Саме вона запровадила автономії вишів, нову систему якості освіти та внесла в закон поняття «академічна доброчесність».
Чинний керівник міністерства може називати себе будь-ким, але тільки не людиною, що дотримується цих принципів. Можливо для суспільства це поки не настільки важливий факт, але плагіат можна зрівняти з крадіжкою доволі великого обсягу.
Ексміністерка зауважила, що Сергій Шкарлет говорив про повернення 10-річної освіти та скасування ЗНО для вступу на заочну форму навчання, що теж збіжні зі змінами Табачника.
Про ставлення влади до освіти та науки
На думку Новосад те, що освітня галузь так і не отримала гроші зі стабілізаційного фонду, хоча туди перерозподілили майже 5 мільярдів гривень з освіти, є свідченням того, що для чинного уряду ця галузь стоїть на останньому місці.
Я не проти того, щоб поліцейські, Нацгвардія (бажано не ті, що ґвалтують людей) отримували надбавки. Та мене дивує, чому інструктори ЗНО, часто люди старшого віку з групи підвищеного ризику, таких надбавок не отримали. Ціна питання була близько 30-40 мільйонів гривень.
Ексміністерка наголосила, що в освіти забрали 360 мільйонів, які було закладено на підвищення кваліфікації вчителів, 159 мільйонів, що мали піти на закупівлю обладнання для училищ та коледжів, а також мільярд, що мав піти на ремонт шкіл. Натомість освіта не отримала зі стабілізаційного фонду нічого, підкреслила Новосад.
Наближається 1 вересня. Виконувач обов’язків міністра сказав, що навчання не буде дистанційним, але не уточнив, яким воно буде. Британські школи, наприклад, розіб’ють класи. Для цього в бюджет додали близько мільярда фунтів. Що додає уряд Шмигаля вчителям? Нічого. Це показове ставлення до освіти.
Також з бюджету Національного фонду досліджень забрали 200 мільйонів гривень, зазначила Ганна Новосад. За її словами, цей фонд – перша в Україні спроба фінансувати науку на грантових засадах на державному рівні. Нацфонд, зауважила ексміністерка, – надія для вчених на прозорі умови фінансування.
Коли в березні уряд сказав, що дасть мільйон доларів вченим, які винайдуть вакцину [від COVID-19 – ред.], – це звучало дуже кумедно. Не можна людину, що на третині ставки працює без умов, реактивів та в холодних приміщеннях, просити зробити вакцину. Для цього треба десятки років інвестувати в науку.
