Як оцінювати учнів молодших класів відповідно до нових методичних рекомендацій: роз’яснення експертів
Інформує Всеосвіта.
Система оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів, описана в документі МОН, має рекомендаційний характер.
Нещодавно у Міністерстві освіти і науки затвердили нові рекомендації щодо того, як оцінюватимуть молодших школярів у новому навчальному році. Однак не всі батьки та вчителі розуміють нововведення.
Зазначимо, що після реформи освіти в українській початковій школі остаточно відмовилися від бальних оцінок, замінивши їх вербальними, тобто «оцінювальними судженнями про певні навички». Однак, протестувавши нову систему і поспілкувавшись з учителями, представникам МОН стало зрозуміло, що процедуру оцінювання варто уточнити.
Про зміни у підході до оцінювання школярів розповіла очільниця відділу наукового та навчально-методичного забезпечення змісту загальної середньої освіти у НУШ Наталія Пархоменко:
Ми уточнили перелік умінь, які зафіксовані у свідоцтві досягнень. Тепер вони чітко співвідносяться з очікуваними результатами освітніх досягнень. Залежно від тих умінь, сформованість яких треба зафіксувати у свідоцтві, вчитель з урахуванням освітньої програми готує урок і навчальні завдання для дитини. Ми наголосили, що вербальне оцінювання не передбачає постійного проведення перевірних робіт. Навчання має будуватися таким чином, щоб після виконання кожного завдання вчитель міг визначити рівень вмінь дитини і надати поради за допомогою зворотного зв’язку. Головне те, що поступ дитини відстежується постійно, а підсумкове оцінювання здійснюється лише наприкінці навчального року, де узагальнені результати формувального оцінювання вносяться у свідоцтво досягнень.
Пархоменко пояснила, що якщо раніше вчитель ставив оцінки за домашню, класну, контрольну роботи, то дитині було важко зрозуміти за оцінкою, над чим потрібно попрацювати.
Тому у попередньому документі було запропоновано оцінювати досягнення дитини за певним умінням. Приміром, дитина вміє обчислювати в межах 10, якщо це перший клас, або в межах 100, якщо це другий клас. Дитина точно виконує побудову відрізків, геометричних фігур тощо. Тобто учитель оцінює конкретне вміння дитини та дає їй зрозуміти, над чим потрібно ще працювати, а чого вона вже досягла. Це найважливіше, – пояснила методистка.
За її словами, учителю, звісно, легше поставити звичайну оцінку, як це було раніше, адже нова система потребує більше аналітичної роботи. Та й батьки теж зазвичай не мають багато часу і хочуть просто дізнатися рівень знань дитини лише за оцінкою. Але сенс змін також і у тому, щоб батьки цікавилися не просто оцінками, а тим, чого конкретно досягла їхня дитина, над чим їй ще треба попрацювати.
Заклад може мати власну систему оцінювання на кшталт рівневої.
У нових рекомендаціях змінено підходи до вираження оцінки. Окрім поняття «вербальна оцінка», з’являється ще й «рівнева оцінка» – але за бажанням закладу. Рівневі оцінки, які у Міносвіти пропонують використовувати як один із варіантів оцінювання(але тільки у 3-4 класах), позначатимуть рівень знань буквами як «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д) або «високий» (В), але теж супроводжуватиметься оціночним судженням учителя про те, над чим конкретно учневі треба попрацювати. Якщо заклад вирішить використовувати таку систему оцінювання, то вона відображатиметься і у свідоцтві досягнень (так тепер називається табель).
Нагадаємо, що згідно з Законом «Про освіту» учителі й заклади освіти отримали автономію у виборі системи оцінювання (можна запровадити навіть абсолютно нову – авторську).
А тепер уточню процедуру, як це можна зробити. Ініціатива вчителя має бути затверджена на засіданні педагогічної ради, при цьому в прикінцевих положеннях документа сказано, що власна система оцінювання не має заперечувати ідеям НУШ, що передбачають партнерську взаємодію, активність учнів тощо. Ключовим повинне бути оцінювання, яке розкриває можливості учня і перспективи для його подальшого розвитку. Також оцінювання не повинно призводити до розподілу учнів на групи за рівнем індивідуальних можливостей – це категорично заперечується, – коментує Наталія Пархоменко.
Методистка вважає, що рівневе оцінювання не суперечитиме ідеї НУШ – уникнути розподілу учнів на групи за рівнем знань.
Цього не станеться, якщо учителі уникатимуть стереотипів в оцінюванні результатів навчання певного учня і правильно доноситимуть оцінку до дитини, відзначаючи у першу чергу її досягнення. Також вона додає, що таке оцінювання стане корисним вчителям для підготовки до уроків: учитель розумітиме, хто з дітей на якому рівні досяг певного вміння, і відповідно до цього готуватиме завдання для кожної групи, щоб навчання було максимально ефективним.
Проте експерт з питань освіти «Інституту майбутнього» Микола Скиба все одно зазначив, що у рівневому оцінюванні за допомогою літер повернення до колишньої п’ятибальної системи.
Дітей начебто не оцінюють, але батьки все одно перекладатимуть цю систему на звичну їм п’ятибальну шкалу, тому для учня це перетвориться у систему дуже чітких відміток. Якщо подивитися на європейських досвід, то в багатьох країнах, зокрема в Німеччині, базова освіта закінчується тільки на шостому році навчання, і відповідно оцінювання з’являється після цього, коли діти мають до нього психологічну стійкість.
Експерт наголосив, що головне – зберегти допитливість, зацікавлення знаннями й уміння оперувати величинами. Тому добре, що рівневе оцінювання має рекомендаційний характер, а не обов’язковий.
