Рада дозволила громадам створювати ліцеї: як це відбуватиметься
Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт №4629-1, який дозволяє об’єднаним територіальним громадам засновувати ліцеї для школярів. Як вони це робитимуть – читайте у статті.
Джерело:24 канал
Законопроєкт підтримали 334 народні депутати. Тож, тепер, згідно з законом, засновником профільного ліцею може бути будь-яка громада, яка спроможна на це.
Як громади будуть створювати ліцеї
Наразі це може робити тільки обласна рада або міська рада в містах, де мешкає понад 50 тисяч осіб. ОТГ можуть засновувати ліцеї до 1 вересня 2027 року.
Чинні норми про освіту передбачають мінімальну кількість паралельних класів – 2 або 3. Також у складі ліцею буде можливість існування не лише 5 – 12 класів, але й початкових 1 – 4 класів.
І хоча з освітньої точки зору краще відокремити старшу профільну школу, громади можуть мати проблеми з розділенням ланок. Тому їм дозволили приєднати і початкову школу.
Закон доручив уряду закладати кошти в бюджетах найближчих років на формування відокремленої мережі. Тож, громада, яка спроможна побудувати ліцей або розділити навчальні процеси, отримає кошти від держави.
Крім того, садочкам дозволили бути структурними підрозділами початкової школи та гімназії. Разом з тим обов’язковим є розміщення дітей в окремій будівлі або за окремими входами, щоб потоки дітей не перетиналися.
Навіщо Україні профільна освіта
До слова, до 2027 року школи в Україні, згідно з реформою НУШ, мають переформатувати, і 10 – 12 класи стануть профільною освітою для учнів. Зокрема, будуть створювати ліцеї, які функціонуватимуть як окремі заклади.
Таким чином школи поділяться на:
початкові (1 – 4 класи);
гімназії (5 – 9 класи);
ліцеї (10 – 12 класи).
До слова, ексзаступник міністра освіти Єгор Стадний назвав переваги профільної освіти:
- Зменшення кількості предметів для вивчення в старшій школі або скорочення кількості годин на “непрофільні предмети”.
- Можливість глибше та якісніше вивчати обрані предмети, а, відповідно – підвищення якості освіти в старшій школі загалом у країні.
- “Інвентаризація” шкільної системи: закриття або перепрофілювання недоукомплектованих класів та шкіл, натомість започаткування потужних освітніх осередків у регіонах.
- Зниження батьківських витрат на репетиторство та додаткові платні освітні послуги.
- Можливість ширшого вибору для дитини та сім’ї.
- Ефективне використання фінансування: спрямування коштів, що раніше використовувалися на утримання більшої кількості неефективних закладів – на обладнання, гуртожитки, достойні зарплати тощо
