О. Сидоренко: як ставитись до репетиторів-двохсотбальників?
Показником високої кваліфікації педагога є успішність його учнів, у тому числі за результатами ЗНО
Автор: Олександр Сидоренко, директор Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти.
Що таке 200 балів ЗНО?
Безумовно, це «знак якості» в активі кожного абітурієнта. Це визнання його певної готовності до подолання нових життєвих вершин.
Рейтингова оцінка (а у ЗНО вона і є рейтинговою) передбачає максимальний бал для тих учасників, котрі дали найбільшу кількість правильних відповідей, від яких і залежать оцінки всіх інших учасників.
У наших областях із 72 оцінок у 200 балів семеро учасників з категорії «випускник минулих років», тобто не сьогоднішніх школярів.
От ми й зацікавилися – а хто ж вони, ті, хто такі знання зі школи несе через роки?
Виявилося, що принаймні четверо з них – це реальні педагоги-репетитори, які працюють в онлайн-школах, активно навчають через соцмережі і т. ін. А окремі з них навіть прикрашають аватарки бейджем «200 балів».
Як до цього ставитись?
ЗНО призначене для тестування осіб, які завершують отримання повної загальної середньої освіти та тих, хто вступатиме до закладів вищої освіти. Якщо ж мета складання ЗНО у деяких учасників інша, це призводить до декількох проблем.
По-перше, ЗНО є безкоштовним для учасників, але не для державного бюджету. Фактично участь у ЗНО оплачують всі громадяни України – платники податків. Кожен учасник, що складає ЗНО з метою самоствердження, перевірки себе чи системи ЗНО, своєрідної самореклами – це додаткове фінансове навантаження на державу і на кожного громадянина.
По-друге, оцінка ЗНО є рейтинговою, тобто бал учасника ЗНО залежить від результату інших учасників. Високий результат учасника, який не є випускником закладу середньої освіти та не збирається вступати до вишу, а проходить ЗНО з якихось власних міркувань, автоматично знижує результати інших учасників. Навряд чи можна вважати чесною конкуренцію між вчорашнім школярем та його викладачем або репетитором – очевидно, стартові умови у них зовсім різні.
По-третє, тести ЗНО створюються у тому числі з метою оцінювання випускників які отримують повну загальну середню освіту, і саме на рівень знань, умінь та навичок таких учасників ці тести розраховані. Тому виконання на 200 балів тесту ЗНО тим, хто вже має вищу освіту, є викладачем-репетитором з певного предмету, не є навіть показником фаховості цієї особи, а тим більше нічого не говорить про її здатність навчити цьому предмету. У той же час виконання таким учасником тесту не на 200 балів напевно свідчить про його некомпетентність навіть не як педагога, а як спеціаліста з певного предмета.
Показником високої кваліфікації педагога є успішність його учнів, у тому числі за результатами ЗНО. А для викладача або репетитора вихвалятися складанням тесту, що призначений для їх учнів – все одно, що для вчителя початкової школи хизуватися своїми результатами тесту для четвертого класу.
Отже, шановні репетитори, заробляйте на здоров’я свої гроші, лише не за рахунок реальних абітурієнтів.