Також він пояснив можливі причини поганих результатів ЗНО з математики.
Основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання 2021 завершена. На інформаційних сторінках учасників розміщено результати тестувань з усіх предметів. Чи впорались цьогорічні абітурієнти зі #ЗНО? Валерій Бойко, директор Українського центру оцінювання якості освіти, в інтерв’ю ZN.UA прокоментував перші результати тестувань та пояснив можливі причини поганих результатів ЗНО з математики.
Тест нинішнього року з математики був дуже толерантним і дитиноцентричним, він підготовлений з урахуванням того, що діти, які прийшли на ЗНО, два роки сиділи на дистанційці, – зазначив очільник УЦОЯО.
За його словами, можлива причина низьких результатів тестування з математики – це два рівні тесту (стандарт і профільний). Можна було складати тест профільного рівня (якщо математика потрібна для вступу), а можна було обрати стандартний рівень, який зараховується як оцінка за державну підсумкову атестацію. Чимало абітурієнтів, які реєструвалися на ЗНО з математики, до кінця не розібралися в нововведеннях: ті, кому було потрібно лише #ДПА, зареєструвалися тест профільного рівня, а він складніший.
Загалом для виконання завдань ЗНО потрібні базові знання. Ось там основний провал, і ця проблема української освіти не є новою. Низькі результати міжнародного дослідження PISA-2018 – то був перший дзвіночок, – вважає Бойко.
На підтвердження своїх слів директор УЦОЯО навів кілька прикладів завдань з цьогорічного ЗНО з математики та розказав, як учасники впорались з ними.
«Шість однакових конвертів коштують три гривні, скільки таких конвертів можна придбати за 12 гривень?». З цим завданням спрорались 88% учасників. З одного боку, я тішуся цим, а з іншого – мене турбують оті 12%, які не впоралися.
Така ж ситуація і з графіком роботи двигуна – скільки хвилин його температура не перевищувала 50 °С. Потрібно було просто прочитати графік, але з цим упоралися тільки 80%.
Завдання, в якому потрібно було відрізнити радіус кульки і діаметр, виконали всього 50%, розв’язати рівняння 1-5x=0 змогли лише 55%.
Так само і з завданням, де треба було порахувати гроші, які ви отримаєте за залізничний квиток, – з ним упоралася половина. Тобто половина наших дітей, коли прийдуть до залізничної каси і попросять повернути за квиток гроші, будуть раді й одній гривні, бо вони не знають, скільки їм мають повернути. Це аргумент для тих, хто каже «навіщо мені математика, де вона знадобиться».
Проаналізувавши ці результати, Валерій Бойко зазначив, що діти мають фрагментарні знання з математики:
І тривожні результати – це проблеми не ЗНО, а системи освіти. Звинувачувати в усьому ЗНО – це те ж саме що звинувачувати патологоанатома, який поставив померлому діагноз – цироз печінки. Це ж не він винен, що пацієнт дійшов до життя такого.
Подібні висновки Бойко зробив і про знання учнів з історії України.
Зазначимо, що поріг «склав/не склав» з цього предмета не подолали 17% учасників, тобто кожен п’ятий.
Одним з завдань було упізнати з-поміж різних фактів наслідки репресій – «великого терору» в Україні. Яка ще тема може бути більш топовою для українців? І роки зазначено – 1937–1938, і напис є на діаграмі, що це – кількість заарештованих. Але лише 12% учасників відповіли правильно.
Було завдання, де ми давали розлогу цитату Мустафи Джемілєва про псевдореферендум у Криму, про те, що на нього не пішли кримські татари, що все це було організовано ФСБ тощо. Лише 58% вибрали правильну відповідь – це референдум 2014 року. А 16% вважають, що це подія 1996 року.
А ось питання про гетьмана Сагайдачного: 20% вважають, що він створив першу друкарню на українських землях.
Ще одне цікаве завдання – розмістити у хронологічному порядку зображення шпальт газет з визначальними для України подіями: українізація, Голодомор, проголошення незалежності Карпатської України і героїчна оборона Севастополя. Події розведені у часі, тому їх легше ідентифікувати. І лише 11% правильно розмістили всі події.
На думку Бойка, такі результати ЗНО з історії свідчать, що якогось загального бачення історичної картини світу в багатьох школярів немає. Їхні знання – як набір різнокольорових скелець у калейдоскопі.
Також очільник УЦОЯО прокоментував об’єктивність оцінювання одноразової перевірки відкритих письмових завдань з мови та історії:
Об’єктивність не постраждала. По-перше, є серйозний запобіжник – процедура апеляції. По-друге, ми проводили навчання екзаменаторів, а також уклали докладні і ґрунтовні схеми оцінювання. Звісно, подвійна перевірка – краще. І я думаю, що наступного року наш бюджетний запит буде задоволено у повному обсязі. Цьогорічний бюджет певною мірою був бюджетом виживання.
