facebook

“Чи є зрада в результатах ЗНО з математики?” – Ігор Лікарчук

“Чи є зрада в результатах ЗНО з математики?” – Ігор Лікарчук

Давненько так бурхливо не обговорювали в мережі результати ЗНО, як цьогорічні з математики. Дехто із посадовців навіть спробував особисто виконати цей тест. Дарма, що пам’ятають теорему Піфагора лише в контексті приказки про штани, але туди ж…

Подібними дурничками заради популізму та марнославства ніколи не займався і зараз не буду. Але кілька власних думок про цю ситуацію висловлю. В контексті того, чи є зрада в таких результатах тесту з математики, чи її немає.

1. Кілька дуже досвідчених вчителів математики мені авторитетно заявили, що цьогорічний тест дещо відрізнявся від минулорічних. У ньому було набагато більше завдань на використання знань, а не на їхнє елементарне відтворення. Ось тут і перша зрада. Бо у переважній більшості шкіл використовувати знання не навчають.

Головним у освітній практиці в старших класах останнім часом стала підготовка до ЗНО, сутність якої полягає в натаскуванні на виконання завдань, спрямованих на відтворення знань. Насамперед тих, що були в попередні роки на ЗНО. Тож результат був прогнозований.

Не потрібно освітній процес у школах перетворювати на підготовку до ЗНО, а результати ЗНО класти в основу оцінки роботи шкіл і вчителів. Бо тоді ЗНО із блага перетворюється в ЗЛО.

Чтайте також:  ЗНО з української літератури не має бути обов’язковим, – експерт

2. Задля гарного піару в контексті року математики придумали обов’язковість тесту з математики. Але не придумали того, як бути з тими для кого та обов’язковість «до лампочки». Склав чи не склав – атестат отримає, власні гроші за складання ЗНО не платить… То чому б не прийти просто так: для «приколу». І прийшли, щоб намалювати матюки в бланках відповідей… Ото і друга зрада. Щоправда, занадто дорого вона обійшлася для держбюджету.

3. Я абсолютно не сумніваюся в тому, що математику повинен знати кожен випускник школи. Бо то потрібно, насамперед, для власного розуму… Але чи повинні ту математику знати всі в однаковому обсязі? Зрозуміло, що ні: один рівень знання для фізиків, а інший – для ліриків та обивателів… Але ж тест ЗНО був один для всіх: без усілякого розмежування на рівні. У результаті – третя зрада. У якій винуваті ті, хто замовляв і проводив ЗНО.

4. Третя зрада лежить в системі вищої освіти. Чи багатьом університети потрібні абітурієнти, які знають математику дуже добре і добре? Сумніваюся в тому. Ось факти. По-перше, під час засідання комісії з визначення порогу «склав/не склав» там правлять бал представники університети. Це логічно – вони споживачі. Як людина, котра запроваджувала в системі ЗНО цей пороговий бал стверджую, що боротися з університетським представництвом дуже складно.

Чтайте також:  ЗНО з української літератури не має бути обов’язковим, – експерт

Мені навіть довелося у 2014 році посваритися через це з двома дуже впливовими ректорами університетів. Їхні представники, як безсмертні кидалися на амбразуру, коли заходила мова про підвищення прохідного балу хоча б на одиницю. І воно зрозуміло – кожна одиниця – кілька сотень потенційних абітурієнтів, яких і так обмаль.

По-друге. Подивіться на вимоги університетів щодо переліку сертифікатів ЗНО, які вони будуть вимагати від абітурієнтів. Сертифікати з математики, фізики, хімії у тому переліку не котируються…

Тож до тих пір поки наші університети будуть приймати будь-кого, а не тих, хто реально хоче і готовий там навчатися, цьогорічна ситуація з тестуванням із математики буде повторюватися. Немає запиту – немає пропозиції…

5. П’ята зрада – повна невизначеність у тому, що таке ЗНО. Воно створювалося для відбору абітурієнтів до університетів. Зараз його перетворили у якесь мірило якості освіти, чим воно апріорі не може бути, бо створювалося не для того. А змінити його сутність та зміст, щоб включити в систему оцінювання якості освіти, за 15 років не спромоглися. Тож і маємо те, що маємо. Далі – буде гірше, бо невизначеність ніколи не була гарантом успіху та розвитку.

Чтайте також:  ЗНО з української літератури не має бути обов’язковим, – експерт

І останнє. Воно стосується не лише тесту з математики. У загальній середній освіті вже ліквідована система оцінювання навчальних досягнень, здобутих учнями на кожному етапі навчання. Маєш знання і навички на певному етапі чи іх не маєш – без всяких сумнівів переходиш до іншого етапу навчання. І так усі 11 чи 12 років.

Тож панове законодавці і освітні чиновники: повертайте у школи щорічні перевідні іспити та право школам не переводити учнів, котрі не засвоїли попередній, на наступний етап навчання. Я не про ялову ДПА, а про справжні іспити, коли кожен учень сам на сам із екзаменаційною комісією…

Якість освіти – не у процесах та паперах, які потужно вивчає та аналізує ДСЯО укупі з силою-силенною громадських експертів, а у конкретних результатах роботи кожних школи, вчителя та учня. Чи не час ПОВЕРНУТИСЯ до їхнього вивчення, аналізу та прогнозування? Тоді й результати ЗНО не будуть зрадою.

Ігор Лікарчук

Джерело.


Повернутись вверх