В Україні малорухливий спосіб життя притаманний 76% сучасних підлітків
В Україні малорухливий спосіб життя притаманний 76% сучасних підлітків. Так, за останні 7 років фізична активність дітей та підлітків знизилася на 17%. Про це розповів заступник міністра охорони здоров’я — головний санітарний лікар України Віктор Ляшко під час брифінгу.
“До початку пандемічного 2020 року, за результатами оцінки поширеності факторів ризику неінфекційних захворювань в Україні, рівень фізичної активності в Україні був високим, і увійшов до найвищих показників у Європейському регіоні Всесвітньої організації охорони здоров’я. Лише 10% українців не дотримувалися рекомендацій ВООЗ щодо принаймні 150 хв фізичної активності середньої інтенсивності на тиждень“,- розповів Ляшко.
Він додав, що водночас більшість населення України — це 60%, не займалися фізичною активністю у вільний час і ця тенденція збільшується з віком.
“Наприклад, у віковій групі старше 60 років цей показник досягає 92%. Саме у цій віковій групі старше 60 років ми бачимо найбільшу кількість летальних випадків в наслідок коронавірусної хвороби в Україні. Окрім того, в Україні значно великий відсоток та великий час, який люди проводять в сидячому, або в напівлежачому положенні не враховуючи нічний сон. У місті це близько 4 годин, у селах це 3,5”, — зазначив Ляшко.
За його словами, загрозлива тенденція щодо зниження фізичної активності в Україні є серед дітей та підлітків.
“З кожним роком в Україні знижується фізична активність дітей та підлітків (за останні 7 років на 17%). У середньому сучасний міський учень 5–9 класів проводить у положенні сидячи або лежачи (не враховуючи нічний сон) 10,7 години на добу. Малорухливий спосіб життя притаманний 76% сучасних підлітків”, — сказав Ляшко.
Він наголосив, що це призводить до порушень здоров’я. Ймовірність розвитку захворювань підвищується на 20% при низькому рівні рухової активності у порівнянні з середнім та високим; ймовірність появи коморбідної патології (сумарної кількості захворювань більше 3) зростає у підлітків майже в 4 рази, а неврозів — у 2,5 раза при низькому рівні рухової активності у порівнянні з високим.
Він зауважив, що сучасні діти здебільшого віддають перевагу пасивному дозвіллю перегляд відео, телепередач, гра в комп’ютерні ігри, спілкування в соцмережах тощо.
“Збільшення часу фізичної активності та формування позитивного ставлення до занять фізичними вправами впродовж життя — наша мета, і ми хочемо, щоб це стало ціллю кожного”, — додав він.
За його словами, в існуючих карантинних обмеженнях, а наразі майже вся країна перебуває в жовтому рівні епідемічної небезпеки (окрім, Миколаївської) дозволена робота спортзалам, фітнес-центрам, погодні умови сприяють виходити на вулицю та зайнятись спортом.
“Як ніколи, ми повинні усвідомлювати вирішальний зв’язок між транспортом, здоров’ям та навколишнім середовищем. В країнах Європи близько 50 % всіх поїздок по місту на автомобілі становить менше 5 км — цю відстань можна проїхати за 15 хв на велосипеді, а 30 % поїздок ще менше — 3 км, і цю відстань можна пройти пішки за 20 хв. І це також фізична активність яка позитивно вплине на стан вашого здоров’я”, — сказав Ляшко.