Назад у школу. Чи зможуть діти в Україні навчатися, як до карантину
Останній рік учням доводилося поєднувати класні заняття і вимушені онлайн-уроки. Через періодичні карантини школи закривали свої двері для учнів і були змушені пристосовуватися до нових умов. Про те, чи повернеться освіта до звичних допандемічних умов – нижче в матеріалі РБК-Україна.
Навчальним закладам доводиться пристосовуватися і відповідати на виклики часу, кинуті пандемією коронавірусу. Коли минулої весни всі освітні установи пішли в онлайн, це відбувалося сумбурно і хаотично. Школи і вчителі в різних куточках країни поспіхом опановували нові способи контакту з дітьми поза класом: десь через інтернет, десь роздачею написаних від руки завдань.
За останній рік якість дистанційних занять покращилася, але вади все ще залишаються. Труднощі з “дистанційкою” як в Україні, так і за кордоном схожі. Це і неготовність усіх педагогів ефективно переходити в онлайн. І відсутність рівного доступу до комп’ютерів і Інтернету. І нездатність батьків повністю тримати на контролі навчання своїх дітей. Але і на цьому проблеми не вичерпані.
Багато батьків і педагогів сходяться в тому, що онлайн-навчання не дотягує до повноцінної заміни реальної школи і не зможе нею стати. Чиновники та експерти не беруться стверджувати, коли школи зможуть повністю відмовитися від дистанційних форматів і повернуться до допандемічних умов. Єдине, в чому вони впевнені – після всіх карантинів система освіти не буде такою, як раніше.
Заручники епідемії
Ще минулого року Кабінет міністрів переглянув підходи як до введення карантину, віддавши перевагу регіональним локдаунам, так і до навчального процесу в умовах епідемії. У Міністерстві освіти і науки пояснили РБК-Україна, що навчальні заклади наділені досить широкими повноваженнями і мають право самі вибирати форму навчання: очну, дистанційну або змішану.
У регіонах “червоної” зони карантину такого широкого вибору немає. Там уряд дозволив відвідувати тільки дитячі садки, заняття в 1-4-х класах і спеціальні навчальні заклади. Решта школярів та студентів змушені навчатися дистанційно.
У МОН уточнили, що для учнів 5-11-х класів працює “Всеукраїнська школа онлайн” (ВОШ, E-SCHOOL.net.ua). на цій онлайн-платформі для змішаного і дистанційного навчання розміщені уроки з 18 основних предметів, уточнили в прес-службі Міносвіти.
Місцева влада на свій розсуд може посилювати карантинні обмеження, в тому числі і ті, які стосуються навчального процесу. Наприклад, у Києві через розмах епідемії на початку квітня вважали за потрібне закрити всі освітні установи. Через це в онлайн довелося перейти і молодшим класам.
Учні, що потрапили в пастку карантинів – це представники поколінь “Z” (народилися в 1996-2015 році) і “альфа” (народилися після 2015-го). З одного боку, багато з них не уявляють своє життя без гаджетів, додатків і соцмереж. З іншого – цим дітям, які живуть в перенасиченому технологіями світі, все одно необхідний живий соціальний контакт зі своїми однолітками.
І це далеко не єдина причина, через яку батьки і педагоги побоюються карантинів і дистанційного навчання. Не всі вчителі зуміли або захотіли освоїти нові методи навчання за допомогою Інтернет-технологій. Ще під час минулорічного локдауну деякі з них обмежувалися розсилкою в батьківські чати фотографій з написаними на аркушах завданнями.
Через карантин діти все рідше бачаться на заняттях у навчальних класах (Фото: УНІАН)
Не завжди інтернет працює безперебійно, що заважає проведенню онлайн-занять і зриває терміни виконання домашніх завдань. Більш того, не у всіх є постійний доступ до комп’ютера та Інтернету. Це стосується не тільки дітей, а й вчителів.
Не всім школярам вистачає самомотивації, організованості і посидючості, щоби проводити години біля екранів. З особливими труднощами таке навчання дається в початкових класах. Не всім батькам вистачає часу і терпіння, щоби тримати їх на контролі. Через все це багатьом не до душі віддалене навчання.
З початку пандемії якість дистанційної форми навчання, звичайно, покращилася. За цей рік школи отримали величезний досвід і чимало нових рекомендацій до організації навчання, каже освітній омбудсмен Сергій Горбачов. До того ж “Всеукраїнська школа онлайн”, яку перезапустили з грудня, дуже відрізняється від того “протипожежного” і “аварійного” засобу, який був минулої весни, уточнив він.
“Зараз це вже зроблено набагато краще і воно класно працює. А нещодавне запровадження на платформі ВШО кабінету вчителя, де можна планувати навчання та комунікувати з учнями – це новий і дуже важливий крок до покращення якості дистанційного навчання”, – сказав РБК-Україна Сергій Горбачов.
Проте якість віддаленого навчання все одно не досягає рівня докарантинного періоду, уточнив співрозмовник. У цьому плані критично важливо оцінити прогалини в освіті, щоби знати, як дітям надолужити втрачений матеріал, каже омбудсмен. За його словами, такі освітні втрати несуть навіть країни з добре організованим дистанційним навчанням і з набагато більшим фінансуванням.
“Наразі освітні вимірювання в Україні, окрім ЗНО після 11 класу, дуже епізодичні, часткові. Ми, на жаль, не маємо достовірної картини, а це життєво необхідно, щоб планувати виправлення ситуації, щоб наші діти надолужили те, що втрачено за час пандемії. На сайті освітнього омбудсмена ми розмістили докладний матеріал про важливість таких вимірювань”, – зазначив Горбачов.
Незважаючи на епідемію і карантини, зовнішнє незалежне тестування для випускників цього року має пройти в заплановий термін. Але, як і минулого року, школярів звільнили від обов’язкового проходження державної підсумкової атестації, в тому числі від ЗНО. Воно необхідно тільки тим, хто збирається цього року вступати до вишів.
Перше тестування відбудеться через пару тижнів. Усі учасники ЗНО зобов’язані дотримуватися протиепідемічних заходів, бути в масках, мати при собі і користуватися антисептиками, говорить в. о. директора Українського центру оцінювання якості освіти Валерій Бойко. На вході в пункти тестування будуть вимірювати температуру, а приміщення будуть провітрюватися і дезінфікуватися.
“Під час тестування в аудиторіях перебуватиме максимум по 15 учасників і по два інструктори, як того вимагають правила. Так, між учасниками в аудиторії обов’язково буде дотримано принципу соціального дистанціювання, яке також буде забезпечено біля входу до приміщень пунктів тестування”, – розповів виданню керівник УЦОЯО.
Щоб убезпечити педагогів, які працюють на ЗНО, МОЗ запропонував їм добровільно провакцинуватися до початку тестів. Якщо людина відмовиться, їй не заборонять брати участь у проведенні ЗНО, пояснив Горбачов.
Учні молодших класів також були змушені піти на дистанційне навчання (Фото: kmu.gov.ua)
Водночас деяким школам, можливо, потрібно буде продовжити навчання ще й у червні. Навчальний рік має включати 175 днів і завершитися не пізніше 1 липня. Якщо в якихось освітніх установах замість “дистанційки” на час карантину вводили позачергові канікули, то їм доведеться відстрочити останній дзвоник. Але, як стверджують у Міносвіти, це рішення школи ухвалюють самостійно.
Час можливостей
Уряд вирішив продовжити адаптивний карантин до кінця червня. Так що, найімовірніше, з періодичною “дистанційкою” доведеться миритися ще як мінімум до кінця цього навчального року. Чи повернуться учні за парти з вересня на постійній основі – ніхто не береться стверджувати напевно.
“Формат, у якому буде проходити новий навчальний рік, залежатиме від
епідемічної ситуації на території України в цілому або на території
окремих регіонів. МОН прагне до того, щоб найшвидше повернути всіх учнів та студентів до школи, закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти”, – заявили в прес-службі Міносвіти.
Як скоро це станеться, залежить не тільки від рівня інфікування в країні, але також від темпів вакцинації, говорить голова ЮНІСЕФ в Україні Лотта Сільвандер.
“Сподіваюся, діти зможуть повернутися в школу. Але вже з’явилися нові варіанти вірусу, які також вражають дітей. Подивимося: якщо нам вдасться впоратися з цими варіантами протягом літа – то так, діти зможуть повернутися до звичного навчання з осені”, – сказала вона РБК-Україна.
У МОЗ хочуть прищепити більшість дорослого населення до кінця року, а педагогів – до вересня. Питання в тому – чи погодяться на це самі педагоги. Як показують перші місяці вакцинації, далеко не всі українці планують у найближчому майбутньому отримати щеплення від коронавірусу. Наприклад, один із вчителів школи в Івано-Франківській області розповів виданню, що в їхньому колективі зі 100 співробітників на вакцинацію поки погодилися лише 13.
“Насправді, коли ми повернемося до звичайного життя – а я глибоко переконаний, що це відбудеться – ми будемо мати, по-перше, набагато більше досвіду життя в умовах пандемії. Але вже в тих умовах освіта, звичайно, уже не залишиться такою, як була. Бо та освіта, до якої вже всі ми звикли, у березні 2020 року просто пішла в минуле і вже не повернеться”, – зазначив Сергій Горбачов.
Пандемія і карантин підштовхнули систему освіти до швидкого розвитку. Коли в 2017 році Горбачов рекомендував своїм колегам по школі використовувати веб-сервіс Google Клас, тоді зацікавилися всього лише кілька людей. Вчителі просто не побачили необхідності переходити до нових методик, пояснив омбудсмен. Але пандемія виштовхнула їх за межі звичних методів викладання і змусила освоювати нові формати. І для багатьох вчителів це стало непростим і навіть травматичним досвідом, пояснив він.
Через карантин навчальний процес став складнішим як для дітей, так і для вчителів (credit: GettyImages)
“За цей рік рівень цифрової компетентності вчителів зріс так, як ми навіть мріяти не могли всі попередні роки. Це наочна ілюстрація досить банальної істини, що криза – це не лише проблема, а й можливість”, – сказав омбудсмен.
Частина опанованих цифрових інструментів в арсеналі українських педагогів, ймовірно, залишиться і після перемоги над вірусом. Школи та викладачі, які “розсмакували” плюси онлайн-платформ, навряд чи захочуть повністю розпрощатися з ними після пандемії. Чимало вчителів будуть застосовувати ці інструменти і в майбутньому разом з оффлайн-уроками, тому що вони дають більше можливостей і працюють ефективніше, вважає Горбачов.
Криза, спровокована коронавірусом, підштовхнула школи до відмови від застарілих методів роботи. Перехід до онлайн-навчання вимагає від учителів перегляду змісту уроків і більш творчого підходу до викладу матеріалу. Ця гнучкість і отримані цифрові навички стануть в нагоді на випадок повторення подібних криз і локдаунів в майбутньому.
