facebook

Батьки в білизні та порноатаки. Смішні й страшні історії дистанційного навчання

Батьки в білизні та порноатаки. Смішні й страшні історії дистанційного навчання

Навчання онлайн на карантині породило безліч кумедних історій та суттєво розширило простір для дитячих каверз і пустощів. Але воно також гостро поставило питання кібербезпеки, коли до уроку може долучитися чужинець із зовсім недобрими намірами.

Вчителька англійської мови з Києва Тетяна зізнається, що за цей рік бачила вже чимало різного.

“Батьки у білизні, батьки, які пошепки підказують дитині правильні відповіді за екраном, діти, які сплять на уроці. Найцікавіше, коли батьки не знають, що триває урок, і кричать на задньому плані, щоб дитина їла”, – розповідає вона.

“Депресія від думки, що ти залишишся там”. Як діти з Донбасу вступають в українські виші
Дистанційка по-українськи: як вона змінила роботу і що буде далі
Більшість дітей тримає камери вимкненими, каже вчителька. Тому доводиться постійно проводити перекличку.

“Це як спіритичний сеанс, типу:”Петя, ти мене чуєш?”,”Іра, ти ще тут?”. І так весь урок, – сміється вона. – Я не вимагаю вмикати камери, адже у всіх свої причини. Хтось соромиться ремонту, хтось живе з сім’єю в одній кімнаті в гуртожитку, а одна дитина сказала, що вчиться з ліжка, коли я почула, що вона позіхає”.

Батьківські геніталії, навала “ярославів” та “піду пожеру”
В епоху дистанційного навчання вже нікого не здивуєш учнем в піжамі або тим, що за вимкненою камерою на запитання в чаті замість дитини відповідає старший брат або мама.

Втім, окрім нарікань на дистанційну освіту, у багатьох накопичилось чимало кумедних, дивних чи каверзних історій.

На заклик BBC News Україна у соцмережах відгукнулися десятки батьків та вчителів, яким є чим поділитися.

Усі вони погоджуються – утримувати увагу та дисципліну на онлайн-уроках значно складніше, ніж у школі.

“У нашому класі є дуже смішна дівчинка, – ділиться мама першокласника Ольга. – Їй весь час кажуть: “Катю, не тикай дулі в камеру, це некрасиво!”, “Катя, куди ти пішла? Якщо ти далі будеш ігнорувати мене, я подзвоню твоїй мамі!”, а потім голос самої Каті: “Я, мабуть, піду пожеру”.

Жартома діти влаштовують кумедні флешмоби, що часто дезорганізує весь навчальний процес.

“Якось всі хлопці в класі зайшли в ZOOM на урок під іменем Ярослав. А в класі жодного Ярослава. Вчителі були в шоці”, – пригадує мама семикласниці Оксана.

“Мої учні змовились і всі вийшли в ZOOM в шапках на голові. А було таке, що в чаті писали рядки пісні “Старий Макдональд ферму мав” один за одним”, – розповідає Марина Грицька-Анненкова, вчителька англійської і польської мов з Житомира.

Чтайте також:  Затверджено нові протиепідемічні заходи для закладів освіти: МОЗ

Дистанційне навчання також все більше розмиває межі приватності. Доходить до зовсім дивних випадків.

“Батько допомагав сфотографувати письмову роботу дитини. Взяв зошит, поклав на коліна, сфотографував і надіслав. В кадр потрапив не лише зошит з домашкою, а й труси, ноги, підлога і частково геніталії, – розповідає про випадок зі шкільного життя мама учня Ірина. – Вчитель, м’яко кажучи, трохи здивований. А батько так і не зрозумів, що ж було не так з роботою дитини”.

Старшокласник з Києва пережив конфуз, коли під час уроку замість навчання грав в комп’ютерну гру і забув вимкнути звук у ZOOM.

“Коли учень програв, вчитель дуже поповнив свій словниковий запас нецензурних висловів, – з гумором розповідає мама учня. – Тепер він наздоганяє матеріал з репетитором і на кожному уроці відповідає. Клас зробив багато мемів”.

Невід’ємною частиною навчального процесу, окрім інших членів родини, стають і домашні улюбленці – песики та коти зазирають у вебкамеру, подають голос та всіляко відволікають учнів і вчителів.

Мама школяра Віра Балацька каже, що уроки з сином старанно вивчає їхній собака

“Одного разу моя киця полізла по тюлі у мене за спиною. Діти побачили і відразу ж повідомили”, – розповідає вчителька Людмила Орел.

Батько третьокласника Олег пригадує, як одного дня вчитель фізкультури застряг у ліфті зі своїм псом і змушений був проводити урок прямо звідти.

“Це було теоретичне заняття, розказував дітям про різні зимові і літні види спорту, – розповідає Олег. – В якийсь момент картинка зависла, було чути лише його голос і гавкіт собаки. Дітей це дуже тішило, але він строго тримав дисципліну, ставив їм питання по черзі. Когось хвалив, когось сварив. Все як на нормальному уроці”.

Не до сміху
Втім, трапляються і зовсім не кумедні історії – аж до зривів уроків, кібератак та непристойної поведінки.

Найневинніший вияв таких побічних ефектів дистанційного навчання – дивні, часом навіть неприйнятні нікнейми в учнівських ZOOM-чатах.

“В мене колись одна дитина підписалася “ГоловаЧлена”, було дуже неприємно, – згадує вчителька Тетяна. – У мене дуже теплі і дружні стосунки з цим класом, тож коли я побачила, що приєднався такий “персонаж”, одразу запитала: “Льова, це ти? Чому ім’я змінив?”. Учень одразу вийшов і зайшов під своїм іменем”.

Чтайте також:  Мінфін: залишки освітньої субвенції можуть бути спрямовані на матеріальне стимулювання вчителів

Тетяна каже, що хоче вірити, що дитина просто помилково зайшла на урок під ніком, призначеним для іншого чату, але ситуація була дуже неприємною.

“Більше я не акцентувала увагу на цьому, але, скажу відверто, ледь провела з усмішкою урок і на позитиві. Хотілося плакати, якщо чесно”, – додає вона.

Вриваються в уроки
ZOOM-навчання створило цілий феномен онлайн-зриву уроків. У Telegram десятки каналів, які пропонують таку “послугу”.

“Постійно хтось вривається на уроки і криє матом вчителів, – підтверджує мама старшокласника з Києва Катерина. – Невідомо, хто це. Але зрозуміло, що хтось з класу дає пароль доступу. Регулярно розборки в чаті, але так і не з’ясували, хто це”.

Вчителька Марина Грицька-Анненкова каже, що після одного такого “пранку” не пускає на урок користувачів з незрозумілими нікнеймами.

Але технології і зловмисники пішли вперед.

У Telegram-каналах, окрім посилання на ZOOM-урок, додають прізвища однокласників, під якими можна зайти, щоб вчитель не вичислив чужинця. Щодня на кожному такому каналі десятки заявок з переліками прізвищ однокласників.

Зазвичай невідомі обмежуються епатажною виставою з відбірною нецензурною лексикою. Але трапляються справді небезпечні інциденти, які можуть мати серйозні наслідки для дітей.

“Дівчинка два тижні боялася виходити з дому”
Марія, мама п’ятикласника, каже, що цього року з початком “дистанційки” в їхньому класі у столичній школі буквально почався терор.

За кілька тижнів карантину вже було понад 15 випадків атак на ZOOM-уроки дітей. І атаки були зовсім не безневинними.

Першого разу дітям увімкнули порномультик, кілька разів вмикалися чужинці, які матюкалися та говорили непристойності. Апогеєм стало те, що просто до уроку підключився оголений чоловік, який почав мастурбувати на камеру.

“Син злякався і відразу вийшов з уроку, але багато дітей просто зависли. Одна дівчинка два тижні боялася виходити з дому, – обурюється Марія. – Прикро в цій ситуації, що вчителі не закривали сеанс, не блокували чужинців, а просто виходили з уроку, а діти лишалися”.

“Коли вони намагалися прорватися, син мене кликав, – розповідає вона. – Я бачила, як вмикалися страшні картинки і зверталися до дітей по іменах. Я доросла, мені 40 років, і мені було дуже дискомфортно. А діти дуже лякаються. Більшість вдома самі, батьки на роботі, дітям справді страшно”.

Марія каже, що батьки вжили суворих заходів, говорили зі шкільною адміністрацією. Від вчителів вимагали, щоб вони в разі атаки відразу закривали сеанс, їх просили кидати посилання на урок за 10 хвилин до його початку, а також не допускати до уроку людей під невідомими нікнеймами.

Чтайте також:  Правила поведінки дітей на природі під час травневих свят. Пам'ятка

Але це не допомогло, бо згодом зловмисники стали заходити під прізвищами однокласників і вже цього тижня було дві спроби вдертися на урок.

“Я впевнена, що це хтось з наших дітей, ми хотіли знайти хакера якогось, щоб вичислити, хто це, – каже Марія. – Діти між собою говорять, підозрюють. Вони дуже зляться через це, це нездорова обстановка в класі”.

Натомість освітній омбудсмен Сергій Горбачов підтвердив BBC News Україна, що це – серйозна проблема дистанційної освіти.

“На жаль, ця проблема досить добре нам відома. Наразі ми разом із Асоціацією Digital Ukraine будемо готувати рекомендації, як цьому запобігати”, – каже він.

Як захистити онлайн-урок?
У Кіберполіції BBC News Україна повідомили, що найчастіше зловмисники приєднуються до трансляції уроку з суто хуліганських мотивів – починають транслювати провокативне відео, гучно вмикати музику.

Але зараз таких випадків стало менше.

“У платформи, які дають змогу проводити онлайн-конференції, додалися функції посилення безпеки, наприклад, з’явилася кімната очікування: учасників підтверджує організатор (host), з’явилася можливість встановлювати пароль для приєднання до зустрічей”, – йдеться у відповіді відомства.

Також у більшості сервісів є можливість налаштувати додаткові безпекові опції, наприклад, вимкнути функцію передачі файлів.

Кіберполіція радить:

  • нічого не завантажувати та не переходити за посиланнями, які можуть надсилати учасники, адже це можуть бути посилання на фішингові сайти
  • вимкнути функцію запису або увімкнути сповіщення, коли хтось записує зустріч
  • якщо зустріч вже розпочалася, можна здійснити її блокування, аби ніхто більше не зміг до неї підключитися
  • заблокувати мікрофони користувачів зустрічі, щоб не можна було їх вмикати без дозволу адміністратора.

Оксана Морозова з відділу освіти школи Robocode каже, що задля безпеки проводять навчання на платформі Google Meets. За її словами, цей сервіс має більше механізмів, щоб не допустити чужинців до уроку.

“Обліковий запис Google дозволяє ідентифікувати людину, яка приєднується до зустрічі, а у разі, якщо хтось все ж таки прослизнув (наприклад, підписався ім’ям учня), викладач має можливість моментально вимкнути “порушника”. При цьому платформа досить проста у використанні, тому що для цього необхідно лише мати акаунт gmail”, – пояснює вона.

Крім того, при створенні нової зустрічі завжди генерується рандомне посилання, що дозволяє так само убезпечити зустріч на майбутнє.

Джерело.


Повернутись вверх