Вечірні школи – радянський пережиток чи необхідність для «особливих» учнів?
У Дніпрі закривають вечірні школи: ці заклади ліквідують з середини травня як юридичні особи, вирішили депутати на сесії міськради. Наразі у місті діє три такі школи, де здобувають освіту понад пів тисячі учнів. Серед них є діти з інвалідністю, діти з малозабезпечених та багатодітних родин, хлопці й дівчата, які зазнали булінгу в звичайних школах. Є й дорослі – люди, які не змогли отримати шкільну освіту через життєві обставини. Усіх їх обіцяють перевести в так звані «вечірні класи» при денних школах. Частина батьків та учнів категорично проти: кажуть, що умови навчання будуть зовсім інші. У міськраді ж зазначають, що «вечірки» закривають, за законом: у ньому тепер немає поняття «вечірня школа».
Оксана Попович – мама учениці 10-го класу вечірньої школи №31. Розповідає: її донька Марія має діагноз – епілепсія. Дівчинка вчилась у денній школі, але відносини з однокласниками не склалися: ті глузували й знущалися з дитини, каже мати. Школярка спробувала накласти на себе руки. Після цього в центрі реабілітації мамі порадили перевести її в іншу, вечірню, школу.
Жінка розказує: у новому закладі дівчинка змогла побудувати добрі взаємини з учнями й вчителями, проявила свої лідерські й творчі здібності.
«Моя дитина дуже творча. У цій школі Маша себе реалізовує, це дуже важливо для нас. На заходах Маша й співала, і читала реп, й брала участь у сценках, і була ведучою. Закриття цієї школи – це трагедія для нас, психологічна травма. Ця школа була неподалік. У моєї дитини – напади, далеко відпускати її я боюсь, а супроводжувати не можу, бо працюю. І питання не тільки в місці знаходженні школи, а й у педколективі, до якого дитина звикла. У мене дитина особлива, до неї потрібен підхід. Тут педагоги високого класу, вони не тільки мають залізні нерви, щоб не просто терпіти цих дітей, а й вміють підтримувати їх, направляти», – розповіла Радіо Свобода мати учениці вечірньої школи.
Заступниця голови батьківської ради вечірньої школи №31 Леся Легостаєва – мама дівчинки, яка зазнала булінгу в звичайній школі. Розповідає: у її доньки в попередньому місці навчання, м’яко кажучи, не склалися відносини з директором і вчителями. У «вечірці», каже вона, дитині краще: тут педагоги ставляться до учнів як до дорослих людей, як до особистостей.
«Підліткам потрібна особлива увага, це складний вік, підлітки імпульсивні, схильні до імпульсивних рішень. З ними треба говорити спокійно, зважено, без грубощів. У цій школі – це так. Перша розмова з директором – і дитина захотіла йти в школу, захотіла вчитися в цього педагога, просто захотіла вчитися. Вчителі спілкуються з ними як з дорослими, на рівні. У цій школі вони відчули себе потрібними», – сказала Леся Легостаєва.
Мати учениці вважає, що депутати міськради ухвалили рішення про ліквідацію вечірніх шкіл автоматично, не замислившись про долі сотень людей.
«Зараз ми, як покинуті кошенята. За цим рішенням стоять долі, стоять люди… Можна було б зробити хоча б одну вечірню школу на все місто. Але ніхто в це навіть не вникав. Нас ніхто не почув і не побачив, ми – невидимки», – каже вона.
«Школи-невидимки»
У школі №31 наразі навчаються понад 380 учнів, працює 20 вчителів. Третина випускників школи минулих років продовжили освіту – в училищах, коледжах, вишах.
Василь Винничук зазначає: дивує, що депутати ухвалили рішення за лічені секунди, навіть не поцікавившись, у чому суть. Директор каже, що досі не отримав жодних роз’яснень про подальші дії.
«Наразі у мене як у керівника немає ніякої інформації про те, що буде з учнями й вчителями школи, абсолютно. У мене запитують батьки, діти, вчителі, а я не знаю. Куди йти дітям? У нас особливий контингент. Майже в кожному класі є діти, схильні до суїциду, діти, які пройшли булінг, є учасники АТО, спортсмени, люди з інвалідністю. Усі цілком адекватні учні. Головне – зверталися до депутатів та членів виконкому. Жоден не зацікавився цим питанням. З нами не радились, нас нікуди не запрошували», – сказав у коментарі Радіо Свобода директор.
Батьки й учні вечірньої школи №31 кажуть, що написали кілька звернень до міського голови та профільного департаменту міськради, однак відповіді не отримали. Одне зі звернень склали самі школярі, розповів Радіо Свобода голова учнівської ради школи Ігор Козлачков.
«У вечірній школі не так багато учнів, і є дві зміни, в які можна відвідувати заняття, графік вільніший. Це зручно, наприклад, тим, хто змушений працювати. Вчителі спілкуються з учнями, приділяючи їм більше уваги, – майже індивідуальні заняття. Це дає можливість отримати кращі бали в атестати – для продовження освіти. Ми, учні, стали хвилюватися: нашу школу закриють, можливо, більшу частину персоналу скоротять», – сказав учень.
«Вечірня школа» поза законом?
Директорка департаменту гуманітарної політики міськради Ксенія Сушко пояснює рішення про закриття вечірніх шкіл вимогами Закону «Про загальну середню освіту», в якому виключена така форма здобуття освіти, як вечірня (змінна) школа.
За її словами, в трьох школах міста – № 1, 91 та 120 – створять класи з вечірньою формою навчання. Учні й вчителі «вечірок» зможуть туди перейти, каже вона.
«Відповідно, вчителі, які викладали у вечірніх школах, можуть бути прийняти в ці школи, де будуть організовані вечірні класи, на роботу. І там будуть викладачами», – сказала Ксенія Сушко.
Разом з тим директор вечірньої школи №31 Василь Винничук вважає, що відсутність поняття «вечірня школа» в законі – не проблема: заклад можна було перейменувати на ліцей. За його словами, утримання школи обходиться міському бюджетові в 3 мільйони гривень на рік. Це – невелика сума для міста-мільйонника, отож про велику економію коштів не йдеться.
Директор припускає: за рішенням міськради може стояти чийсь інтерес до будівель шкіл.
«Коли батьки телефонували на «гарячу» лінію міськради, їм казали, що «на вас немає коштів». Але на ремонт нашої будівлі спершу було виділено 5 мільйонів гривень, а зараз нібито – 23 мільйони. Хочуть зробити музичну школу, наскільки я знаю. А для нашого закладу 3 мільйони не знайшлося», – зауважив Василь Винничук.
Щодо будівель ліквідованих закладів, то в міськраді повідомили, що профільний департамент їх «залишає у своєму управлінні, вони будуть використовуватися в освітньому процесі. Як саме, обіцяють повідомити пізніше.
Учням же дніпровських «вечірок» обіцяють, що вони закінчать цей навчальний рік у ще у своїх закладах і отримають необхідні документи.
Як в інших містах
Зміни у законодавстві, що стосуються роботи вечірніх шкіл, в Україні ухвалили ще 2019 року. Тодішня міністерка освіти Лілія Гриневич пояснювала, що вечірні школи зможуть продовжити працювати як заклади загальної середньої освіти, у яких є вечірня форма навчання. Для цього вони могли внести відповідні зміни до назв та статутів.
В обласних центрах України пішли різними шляхами: у Вінниці єдину вечірню школу ліквідували. Разом з тим у Запоріжжі такий заклад перетворили на ліцей.
Радіо Свобода надіслало інформаційний запит до Міністерства освіти й науки, аби дізнатися про ситуацію з вечірньою формою навчання в Україні.
