Світові лідери дискутують про освітні втрати через пандемію коронавірусу та виділяють додаткові кошти на це. Водночас Україна, за словами Ганни Новосад, навіть не проводить досліджень – схоже, керівництво МОН воліє не знати про реальний стан справ.
Колишня міністерка освіти і науки Ганна Новосад запевнила, що, згідно з дослідженням Світового банку у 2020 році, через низьку якість навчання під час карантину змарновано до 0,9 навчального року.
Новосад вважає, що з нинішніми темпами вакцинація може розтягнутися на роки, а тривале дистанційне навчання – закріпитися в новій реальності.
Пандемія загострила хронічні хвороби української школи – нерівний доступ до якісної освіти, брак належного технічного забезпечення, низькі можливості для вчителів підвищувати кваліфікацію тощо,
– каже Новосад.
Ексміністертка освіти додає, що Україна стрімко наближається до критичної точки, коли жодне втручання не допоможе вирівняти освітні шанси українських учнів. Тому варто вивчити уроки першого року СOVID-19 та зробити роботу над помилками.
“Вдавати, що проблем немає – погана практика, МОН має стати координаційним центром для боротьби з наслідками пандемії в системі освіти”, – каже Новосад.
За її словами, 2020 року місцева влада, учні та вчителі переважно залишалися сам на сам із проблемою – кожен справлявся так, як міг. Наприклад, Київ та Івано-Франківськ змогли віднайти кошти на засоби захисту, а Рівне – ні.
Хоча такі перекоси, на думку Новосад, мала би компенсувати держава, але цього так і не було зроблено.
Освіта не отримала жодної копійки з фонду боротьби з пандемією, хоча для його наповнення в освітньої галузі забрали понад 4,5 мільярда гривень. Також не було і своєчасної та системної методичної підтримки для вчителів, яка би допомогла їм краще опанувати цифрові навички,
– наголосила ексміністерка.
І цього року історія повторюється. Попри те, що в Держбюджеті-2021 закладено субвенцію в розмірі 1 мільярд гривень для пандемії, школи досі не можуть використати цей ресурс. Адже кошти не пішли “на місця”.
Новосад додає, що також не було і спроби оцінити, як карантин вплинув на рівень знань у дітей.
5 кроків, які має зробити держава для учнів та вчителів
Передусім, потрібно розробити загальнодержавну стратегію відкриття шкіл після карантину. Зокрема, забезпечити роботу з компенсації втрачених знань, організувати моніторинг відповідності реальних навчальних результатів очікуваним тощо.
Новосад каже, що вже найближчим часом МОН має почати роботу над стратегією компенсації втрачених знань учнів.
Ми не можемо послуговуватися виключно міжнародними дослідженнями, адже вони не відображають нашу специфіку. Саме тому МОН варто використати свій золотий ресурс – УЦОЯО, що може проводити дослідження якості освіти”, – нагадала вона.
Важливо максимально використати всі наявні можливості. До прикладу, організовувати додаткові індивідуальні консультації чи групові заняття із певних предметів для дітей.
Враховуючи, що Україна має одні з найдовших у Європі канікул, ми можемо дещо видовжити навчальний рік та організувати додаткові позакласні заняття для учнів, які цього потребують,
– вважає екс міністерка.
Компенсувати втрати можуть і позашкільні активності, наприклад пришкільні мовні табори. Для цього варто в екосистемний спосіб об’єднувати потужний партнерів – громадські організації та волонтерські проєкти у сфері освіти.
І перш за все, треба забезпечити вакцинацію працівників системи освіти. Педагоги мають отримати пріоритетний доступ до вакцинації.
“Варто максимально посилити позитивні практики, які продемонстрували ефективність протягом карантинного року. Однією з таких практик є Всеукраїнська школа онлайн – це дієвий інструмент для вчителів та учнів.
Інтернет та, за можливості, гаджети мають стати доступними всім. Навіть учням із сільської місцевості, дітям з зони ООС, школярам, які навчаються у важкодоступних територіях тощо.
Ситуація в Івано-Франківській області. Там у гірській місцевості дистанційно навчаються приблизно 38 000 учнів. З них понад 13 тисяч не мають доступу до онлайн-навчання. Завдання й матеріали вони отримували через смс.
Більше довіри – навчання вчителів та фінансова автономія шкіл мають стати гнучкішими.
Ганна Новосад додала, що реформа Нова Українська Школа продовжується – і під час її впровадження держава має врахувати досвід пандемії.
“Якою би складною не була ситуація сьогодні, ми не маємо права втрачати фокус на майбутньому. Пандемія дала нам важливий досвід, його потрібно врахувати під час планування та впровадження реформи”, – наголосила вона.
