В. Онацький: танці на граблях, або про 175 днів навчання
Школа – це живий механізм, тут все має підкорятися життєвій логіці, турботі про здоров’я дітей
Автор: Володимир Онацький, заступник директора школи з навчально-виховної роботи.
Ще не було в історії сучасної середньої освіти, щоб якийсь уряд, чи депутатське скликання, чи міністр освіти не намагались реформувати шкільну систему освіти. Геть далекі від школи, від учнів, не маючи уявлення про реальний освітній процес в школі, вони намагаються бюрократичними нормами «удосконалити» живий механізм освіти.
Шкільне життя весь час оновлюється, перш за все тому, що приходять нові покоління здобувачів освіти, які відрізняються від попередніх своїм мисленням, потребами, підходами до навчання, і стимулюють до змін педагогів, а не тому, що комусь з чиновників вдалося проштовхнути чергову мертву норму в законодавство, і цю норму неможливо реанімувати.
Підтвердженням цьому може бути той факт, що в Закон України «Про загальну середню освіту» за 22 роки його дії вносились зміни 29 разів, а новий закон «Про повну загальну середню освіту», якому лише рік, також зазнав змін.
Окремі його положення оскаржуються в КСУ на предмет неконституційності, а деякі коригуються у ручному режимі: то під тиском громадськості відтерміновується ліквідація санаторних шкіл, то протестні акції змушують пригальмувати ліквідацію шкіл І – ІІІ ступенів.
Та сьогодні хочу зупинитися на статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту». Варто зазначити, що ця стаття була практично скомпільована з окремих абзаців статті 16 закону 1999 року. Чиновники, переписуючи її в закон у 2019 році, навіть не проаналізували, як і чому вона змінювалась.
І от тепер ми маємо таку вимогу законодавства: «Освітній процес у закладах загальної середньої освіти організовується в межах навчального року, що розпочинається у День знань – 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня наступного року».
А це означає, що навчальні заняття мають бути в червні. Це означає, що учні мають відпрацювати ті дні, на які припадають державні свята: День захисника України, Різдво, 8 Березня, 1 Травня, 9 Травня, Великдень, бо саме ці свята припадають на навчальний рік, і діти їх мають відпрацьовувати влітку, бо ніяк до кінця травня не набігає 175 днів.
Проте не було в нашій історії ще такого, щоб навчальні заняття були в червні. Це обумовлювалось тим, з одного боку, що в літню пору організовувались літні приміські табори, і переважна більшість діток перебувала там, де їхній розвиток та виховання були під наглядом педагогів, а з іншого боку, тримати дітей у спеку, що перевищує 30 градусів, у приміщеннях без кондиціонерів – це знущання над дітьми.
Однак, як я вже зазначав, у законі 1999 року «Про загальну середню освіту» був п. 2., де зазначалось, що «тривалість навчального року в загальноосвітніх навчальних закладах I ступеня не може бути меншою 175 робочих днів, а в навчальних закладах II – III ступенів – 190 робочих днів». Знадобилось 11 років, і в 2010 році ця норма із закону зникла.
І ось у 2019 році записали цю норму в закон «Про повну загальну середню освіту». І закипіла робота: по всій країні їздять емісари – освітні аудитори, примушуючи продовжувати навчальні заняття до середини червня.
Так буває, що в законодавстві є «мертві» норми, і всі це розуміють, і не вимагають їх виконання, обходяться звичаєм, традицією. Норма каже, що заняття мають бути в червні, а життя стверджує, що уроки мають закінчитися в останню п’ятницю травня.
І як би освітні аудитори не намагалися нагнути, прогнути школи, життя все одно доведе своє. Не потрібно чиновникам бігати по школах, примушуючи директорів у літню спеку проводити заняття для учнів, не потрібно насилувати дітей проводити по 7-8 годин у класах, де просто можна втратити свідомість, не потрібно примушувати батьків писати записки про те, що виникли сімейні обставини, і діти не будуть відвідувати школу… І головне – не треба освітян штучно роботи порушниками законодавства.
Законодавство потрібно змінити. Назавжди має зникнути норма про 175 робочих днів. Натомість має мають з’явитися такі положення в законі:
- навчальні заняття закінчуються в останню п’ятницю травня, окрім 9 та 11 (12) класів, які закінчуються за три дні до початку державної підсумкової атестації;
- у перших класах у перший навчальний тиждень проводиться – три уроки, у другий – чотири, з третього тижня – всі уроки відповідно до освітньої програми;
- для учнів перших класів проводяться додаткові канікули у лютому.
Школа – це живий механізм, тут все має підкорятися життєвій логіці, турботі про здоров’я дітей. Тут не потрібні чиновники, які примудряються з минулого тисячоліття притягти граблі і змушувати всіх на них танцювати.
Р.S. Пан Сергій Шкарлет якось заявив, що попередники багато не доробили. Скажу більше: попередники встигли і нашкодити, у тому числі і записуючи недолугі норми в законодавство. Сьогодні законодавство потребує термінових змін. Готовий як юрист, як педагог долучитися до цієї роботи на громадських засадах.
