facebook

Сучасні світові практики впровадження медіаграмотності на уроках англійської мови

Медіаграмотність — це необхідне вміння для сучасної особистості. Ми маємо замислюватися над тим, що пропонують нам телеканали та вебсайти, аби не розгубитися в потоці інформації.

Для того, щоб розвинути в дітей критичне мислення, вчителям потрібно розуміти актуальність питання та озброїтися арсеналом сучасних і цікавих активностей для учнів. Вчителька Людмила Тоцина розповість, як на уроках англійської мови та у позакласній діяльності можна допомагати учням розвивати свої навички критичного мислення.

 

Для чого нам медіаграмотність?

Медіаграмотність — це вміння сприймати і критично тлумачити інформацію, відділяти реальність від віртуальної симуляції.

Сьогодні недостатньо бути відмінним фахівцем. Людина повинна бути комунікабельною, відкритою, старанною та готовою до постійного навчання. Тож Нова українська школа покликана підготувати учнів до життя в суспільстві і давати їм певні практичні навички.

У світі, яким керує інформація, дитина мусить вміти її критично оцінювати і знати, яким джерелам можна довіряти та як захиститись від маніпуляцій, адже ця вся інформація формує її свідомість.

Як навчати дітей медіаграмотності?

Англійська мова — це такий предмет, в який ми можемо інтегрувати будь-що, в тому числі медіаграмотність. Вчителька пропонує використовувати на своїх уроках гру, яка називається “Two truths and a lie”. Суть її в тому, що вчитель дає дітям 3 речення про себе, лише два з яких є правдивими. Ця вправа дає учням можливість проаналізувати, що вони можуть сказати про людину, вчить їх не довіряти абсолютно всьому, а ставити собі запитання.

Чтайте також:  Припиніть побори у школі: чи батьки повинні на зборах давати гроші на ремонт, підручники чи штори

Ми можемо також пояснювати дітям, що таке “Здорове медіа-повідомлення”, використовуючи поняття “медіа-їжі”, де healthy food — це правдива інформація, а fast food — фейкова.

Спікерка радить навчати дітей не плутати факти з оціночними судженнями за допомогою прикладів, коли вони мають проаналізувати аргументи: чи це факт, чи це судження. Наприклад: “Зима — холодна пора року”. — Це факт. “Зима — найгірше пора року”. — Це судження, тому, що так вважає певна людина. Так ми пояснюємо дітям, що іноді засоби масової інформації використовують судження, а ми сприймаємо їх як факти.

Окрім того, варто навчати дітей поняття “стереотип”. Медіа мають розкривати нам повну історію, включати різні точки зору та не нав’язувати щось людині, проте в реальності ми стикаємось зі стереотипами. Дуже важливо пояснювати дітям, що це таке і якими взагалі бувають стереотипи на прикладах.

Реклама

Ми повинні навчати учнів використовувати певні техніки для того, щоб не стати жертвою реклами та купувати лише ту продукцію, яка нам потрібна. Часами ми й самі не відчуваємо, як реклама на нас впливає. Саме тому дуже важливо мислити критично, оцінюючи якусь рекламу, адже нам треба приймати рішення, чи маємо ми купувати продукт.

Чтайте також:  Навчання за новими правилами: які зміни підготували школярам

Також можна розповісти учням про поняття “Product placement”, що є практикою, коли виробники намагаються прорекламувати певний товар завдяки тому, що показують його в фільмах, і люди досить часто на це ведуться.

Коли ми аналізуємо медіа-інформацію, варто поставити декілька запитань собі для того, аби зрозуміти, чи потрібна нам ця продукція чи ні.

Хто створив цей меседж? Яка компанія представляє цю продукцію?

Які техніки були використані для того, щоб привернути увагу?

Як інші люди можуть інтерпретувати цей меседж на відміну від мене?

Які цінності включені або виключені з повідомлення?

Чому ми отримуємо це повідомлення?

Далі учнів можна познайомити з таким поняттям як “exaggeration” (перебільшення), що є інформацією, яка перебільшується, представляється в більш яскравому вигляді, ніж вона є в реальності. Наприклад, це легко показати на прикладі реклами крему для обличчя.

Цікавою є вправа, коли ми пропонуємо дітям поставити себе на роль рекламодавця, компанії, яка хоче продати певний товар, відповівши собі на запитання “Якого віку/статі цільова аудиторія?”, “Чим вони цікавляться?”, “Що цим людям потрібно?”, “Які ЗМІ вони використовують найчастіше?”

Після цього ми можемо знайти певну рекламу, яка подобається вашим учням та поставити всі ці запитання, аби вони її проаналізували. Таку активність можна робити в групах з дітьми різного віку офлайн або онлайн. Окрім цього, спікерка радить запропонувати дітям створити свою ефективну рекламу, орієнтуючись на певну цільову аудиторію.

Чтайте також:  "Зміни здійснюють педагоги, а не чиновники": Лікарчук пояснив, що не так з освітніми реформами в Україні

Для того, щоб дізнатись більше про сучасні світові практики впровадження медіаграмотності на уроках англійської мови переходьте за посиланням та дивіться весь вебінар Людмили Тоциної — https://vseosvita.ua/webinar/sucasni-svitovi-praktiki-vprovadzenna-mediagramotnosti-na-urokah-anglijskoi-movi-329.html

Джерело.


Повернутись вверх