Для повноцінного навчального процесу у травні, без урахування вихідних, свят та днів, потрібних на проведення ДПА(ЗНО), залишається два тижні.
Інформує Всеосвіта.
Згідно із законом про «Повну загальну середню освіту», навчальний рік має тривати не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня наступного року. Однак ця норма майже ніколи не виконується, адже у травні практично половина днів випадає з навчання.
Завжди найкоротшою в школі вважалася друга чверть, та насправді четверта, остання чверть уже давно скоротилася. Ми просто над цим не замислювалися. Якщо з квітнем усе «ок!», то травень починається зі святкових днів. Це взагалі традиційно єдиний місяць на рік із найбільшою кількістю святково-вихідних. А ще відніміть дні проведення ЗНО, – зазначила Олена Фіданян, директорка Департаменту освіти і науки Києва.
Вона додала, що нинішнього року українські школярі, незалежно від того, вступатимуть вони до вишів чи ні, мають скласти чотири обов’язкових тести, адже вони є випускними іспитами (#ДПА). Оскільки багато пунктів тестування розміщені в школах, то під час проведення #ЗНО закривається вся школа, уроків немає для учнів із 1-го по 11-й клас.
Ось і виходить, що половину травня ми лише імітуємо навчання. Для повноцінного навчального процесу у травні, без урахування вихідних, свят та днів, потрібних на проведення ДПА(ЗНО), залишається два тижні. Це два тижні шаленого вчительського навантаження, величезної кількості писанини, перевірки підсумкових контрольних робіт, виставлення семестрових та річних оцінок, проведення численних нарад, педрад, які приймають рішення про випуск і переведення учнів, – наголосила Фіданян.
Директорка Департаменту освіти і науки Києва пропонує кілька варіантів ефективного завершення навчального року.
ПРОПОЗИЦІЯ №1
Якщо з навчання випадає половина травня, можна дотримуватися норми закону і продовжити навчальний рік на кілька тижнів у червні. Це дасть змогу виконати навчальні програми, нічого не скорочуючи й не ущільнюючи.
Ми ж усі хочемо жити в цивілізованій правовій державі, де кожен, від президента до школяра, дотримується законів та правил? Де переходять вулицю на зелене світло навіть тоді, коли поруч немає поліції, де носять маску в людних місцях, навіть якщо про це ніхто не нагадує? То дотримуймося таких законів у всьому, включно з освітою. І тут не може бути жодних виправдань на кшталт: «Та ми ж тільки на один день», «Та мудрий директор (учитель) щось вигадає, як закінчити навчальний рік», «Та не страшно, якщо і в суботу попрацюють. Це ж заради дітей». Не треба нічого вигадувати. Або змініть закони, або виконуйте ті, що є.
Однак такий варіант не змінить ситуацію для 11-класників, які однаково не зможуть повноцінно завершити навчальний рік.
ПРОПОЗИЦІЯ №2
Навчальний рік можна трохи продовжити, якщо внести зміни до організації проведення ЗНО. Тоді учні 1–10-х класів зможуть повноцінно відвідувати уроки навіть під час проведення ЗНО. Тут є кілька варіантів.
Варіант перший. До завершення навчального року ЗНО потрібно проводити на базі закладів вищої освіти. Це дозволить школам, у яких зазвичай розміщують пункти тестування, не припиняти навчального процесу.
Варіант другий. Провести ЗНО на базі шкіл зі збереженням освітнього процесу для всіх школярів. Насамперед потрібно збільшити кількість пунктів ЗНО, а в них — зменшити кількість учасників і, відповідно, аудиторій.
Пандемія COVID-19 нас багато чого навчила. Ми щоденно заходимо до шкіл, використовуючи всі наявні входи та входи. Приймаючи меншу кількість випускників-абітурієнтів, абсолютно реально проводити ЗНО для невеликої кількості випускників, не припиняючи при цьому уроків для інших.
Наприклад, торік у Києві на масове ЗНО (в червні-липні) 103 школи перетворили на пункти тестування для 25,5 тисячі випускників, зокрема й попередніх років. Середня кількість абітурієнтів, присутніх у таких пунктах – 247 осіб.
Збільшимо кількість шкіл утричі й отримаємо мінімальне навантаження на школи, при якому можна не зупиняти освітнього процесу для учнів 1–10-х класів. Такий підхід дозволить врахувати регіональні особливості. Кількість пунктів у кожній місцевості визначається місцевою владою спільно з регіональними центрами ЗНО індивідуально, з урахуванням потреби.
ПРОПОЗИЦІЯ №3
Винести ЗНО за межі навчального року. Це було б справедливо стосовно старшокласників, адже вони починають складати ДПА у формі ЗНО.
Отже, ми починаємо екзаменувати випускників, недовчивши їх. Школі часто докоряють за те, що навчання в 11-му класі перетворилося на натаскування до тестування, що навчальні дисципліни, яких учні не складатимуть на ЗНО, потерпають від того. Ось вам одна з причин такої ситуації. Школам доводиться гнати матеріал галопом, орієнтуючись на ЗНО. А учням — «ковтати» останні теми з важливих для них предметів.
За словами Фіданян, над тим, як має завершитися навчальний рік, має попрацювати насамперед #УЦОЯО.
