Культура мовлення школярів: на що звернути увагу?
Підготувати першокласника до школи — виснажливе завдання для батьків. І мова не лише про покупку необхідних канцтоварів чи ранкову логістику. Про готовність дитини до школи також свідчить рівень її мовленнєвого розвитку. Як його визначити, з’ясовували журналісти проєкту «Дружня школа».
«Першокласник повинен мати у своєму запасі від 4 до 7 тисяч слів з різних лексичних тем: знати пори року, дні тижня, професії, назви тварин тощо. Більшу частину цих слів він використовує активно, а інша — це слова, які він знає і розуміє їхнє значення. В цьому віці дитина вже будує складні поширені речення, правильно змінює слова за родами, числами та відмінками, використовує словотвір («сік з яблука» — «яблучний сік» тощо). Крім цього, у дитини має бути сформована фонетична система та правильна звуковимова — це важливі ази для опанування читання», — каже вчителька-логопед Вікторія Симанич.
Вона пояснює: дошкільний період розвитку дитини завершується здобуттям і освоєнням того словника, який майбутні першокласник чи першокласниця будуть використовувати в початковій школі. А, отже, вчителю не потрібно буде окремо пояснювати певні явища чи предмети.
Також важливу роль у підготовці дитини до школи грає уважність батьків, зазначає пані Вікторія:
«Проблеми з мовленням нині часто зустрічаються серед дошкільнят. Дуже важливо, коли саме батьки звернулися до логопеда. На жаль, поширеною є думка: мовляв, мине час, і в 6 років дитина «виговориться». Та помилки в мовленні, які найчастіше помічають батьки чи вихователі в дитсадку — це звуковимова. А насправді ж проблема може бути глибшою, і тоді знадобиться консультація спеціалістів для виявлення всіх порушень мовлення та з’ясування причин», — каже логопед.
А ще слабким місцем у багатьох першокласників залишається зв’язне мовлення. Його найкраще розвивати діалогом. Та й взагалі цікавих вправ на розвиток мовлення дуже багато: описати картину з підручника, дати повну відповідь на запитання і придумати питання самому, скласти діалог, розгадати ребус, загадку, придумати риму. Ну і, звичайно ж, скоромовки.
Не тільки як педагог та експерт, але і як мама двох школярів Вікторія Симанич вважає важливим розвивати в дитини любов до читання: «Виразне читання дуже добре тренує артикуляцію. Читаючи та артикулюючи текст, дитина краще запам’ятовує його зміст. Це збагачує словниковий запас, а в старшій школі допомагає розвивати образність на письмі».
Ключові компетентності Нової української школи передбачають поєднання тих знань, способів мислення, поглядів, цінностей та навичок, які допоможуть учням розвивати їхні вміння та характери в майбутньому, планувати подальше навчання та мати успішну кар’єру. Вміння читати та розуміти прочитане, висловлювати власну думку усно та письмово, критично мислити та працювати в команді є спільними для всіх ключових компетентностей НУШ. А, отже, мовленнєва грамотність та вчасна робота з нею також дуже важлива для шкільного життя першокласників.
Ярослава Кобинець, журналістка проєкту «Навчаємось разом: дружня школа»
Цей матеріал створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені в цьому матеріалі думки жодним чином не відображають офіційний погляд Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.
