facebook

Знищення системи захисту прав дитини: Микола Кулеба про можливе припинення Урядом реформи інтернатів

Держава має достатньо ресурсів, щоб створити належні умови для дітей і не допустити відправляти їх в інтернати, запевнив Уповноважений з прав дитини.

Інформує Всеосвіта.

До офісу Уповноваженого з прав дитини Миколи Кулеби на погодження надійшов проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017–2026 роки». Цією інформацією він поділився на свій сторінці у фейсбуці:
Для мене це означає бажання Уряду залишити все, як було раніше, замість спрямувати зусилля на розвиток доступних освітніх, медичних і соціальних послуг, зміцнення і збереження сім’ї для дитини. Тобто, якщо в родині є проблеми з дитиною (немає доступної послуги, бідність, небажання виховувати дитину тощо) – вези дитину в інтернат!
Що пропонує Міністерство соціальної політики України?

Дитячий омбудсмен зазначив, що Мінсоцполітики насамперед пропонує «відтермінувати» до 2026 року припинення відправляти в інтернати дітей віком до 3-х років, що було одним із ключових пріоритетів, передбачених стратегією до 2020 року. Численні дослідження свідчать, що саме на дітей цього віку найбільш травматично впливає інституційний догляд. За статистикою, в Україні у 2019 році 1639 дітей віком до 3-х років були влаштовані в інтернати.
Я абсолютно впевнений, що держава має достатньо ресурсів, щоб створити належні умови для цих дітей і не допустити, аби вони потрапили у ці заклади, – підкреслив Кулеба.
Відповідно до цього розпорядження, з реформи виключаються 70% інтернатних закладів – це спеціальні та спеціалізовані заклади, у складі яких є пансіон.
Це означає, що реформа фактично звужується лише до будинків дитини (реформу яких відтерміновують до 2026 року), дитячих будинків-інтернатів системи соціального захисту (для дітей з важкими формами інвалідності) та дитячих будинків системи освіти (в яких станом на 1 січня 2020 залишилось 1 057 дітей, що є менш ніж 1% від загальної чисельності дітей в інтернатах), – зазначив уповноважений з прав дитини.
Микола Кулеба також підкреслив, що окремі депутати всупереч рекомендаціям Комітету ООН з прав дитини – в яких інституційне розміщення дітей допускається лише у якості крайнього заходу і тільки якщо це відповідає інтересам дитини, – борються за систему інтернатів з цілодобовим перебуванням дітей, вважаючи розлучення дитини з батьками прийнятним:
Мені було б зрозуміло, якби ці депутати діяли у найкращих інтересах для дитини і разом з Міністерством соціальної політики України та Міністерством освіти і науки України спрямували свої зусилля на зміцнення спроможності системи захисту дітей. Щоб спеціальна освіта стала доступною для дитини не шляхом відсилання її в інтернат/пансіон на проживання, а шляхом підвезення дитини до закладу, розвитком інклюзивної освіти, фінансування послуг асистента дитини, харчування, реабілітаційних послуг, запровадження субвенції з державного бюджету на фахівців з соціальної роботи в громадах.
Такі дії Кабміну та Міністерства соціальної політики України дитячий омбудсмен розцінює як небажання діяти в інтересах дитини та вважає це руйнацією системи захисту прав дитини.

Чтайте також:  Пропуски школи, паління та крадіжка: які штрафи очікувати батькам

Станом на 1 січня 2020 року в 286 спеціальних закладах освіти перебувало 34 947 дітей, з яких 20 837 не лише там навчалися, а й проживали. У 79 закладах спеціалізованої освіти знаходилося 22 273 дитини,13 611 з яких там проживали.

Хочу наголосити, що реформа стосується лише дітей, які живуть в таких закладах, й відповідно заклад освіти бере на себе функцію утримання, догляду і виховання! Реформа не має на меті ліквідувати заклади спеціальної освіти. Ті, хто говорить, що стратегія  покликана знищити такі заклади – просто маніпулюють. Майбутнє інтернатів за стратегією – це перетворення їх на школи без цілодобового утримання дітей, так як це відбулося в усіх цивілізованих країнах.
Також Микола Кулеба зазначив, що зміни до стратегії, які пропонує Мінсоцполітики, фактично повертають нас у радянське минуле, коли у дитини з інвалідністю не було іншого вибору, крім того, аби бути ізольованим від суспільства, жити в інтернаті, без батьків.

Дитячий омбудсмен додав, що є іще одна загроза, що потребує негайної реакції Уряду – звільнення працівників служб у справах дітей в ліквідованих районах у зв’язку з децентралізацією.

Джерело.


Повернутись вверх