Про роботу вчителів і вихователів говорять чи не всі в Україні. І не дивно, адже освіта – найбільша спільнота серед інших галузей і напрямків суспільства. До освіти дотичний майже кожен громадянин: усі вчилися у школі; більшість людей – батьки дітей, які зараз навчаються у школі; вчителів і вихователів найбільше у порівнянні з іншими професіями.
Але не завжди дискусії про освіту несуть в собі конструктив. Напевно, причиною цього є нерозуміння батьками, дітьми й вищим керівництвом багатьох моментів у роботі педагогів, які не озвучуються на загал.
Вчителі не говорять про те, як їм доводиться виборювати ставку чи додаткові години. Вчителі не говорять, яку кількість наказів, не дотичних до безпосередньої роботи, їм доводиться виконувати. А ще вчителі не говорять про заміни… на цьому хотілося б закцентувати увагу.
Часто ситуація складається так, що вчителю необхідно провести урок в іншому класі. Нібито звичайні речі, але це не зовсім так.
З досвіду…Завуч заходить до класу зі словами: «У 3-А класі у колеги піднявся тиск, викликали швидку. У Вас зараз буде вікно, замініть, будь ласка, урок математики. Наступні уроки замінять інші колеги».
Ситуація типова. Але жоден із тих, хто говорить «треба робити все по закону» не пояснить, як діяти вчителю в такому випадку. Не пояснить, бо за законом про заміну необхідно попереджати завчасно. А ще за законом я, як вчитель, маю право відмовитися, бо хочу перевірити зошити чи підготуватися до власного наступного уроку.
Як діяти? Який закон дає роз’яснення? А якщо під час такого уроку щось трапиться, кого звинуватять? Хто буде крайнім? Адже наказу про заміни ще не має.
Запитання залишаються без відповіді, бо в жодному офіційному документі неможливо передбачити усі спірні моменти роботи та способи їх розв’язання. В жодному законі неможливо врахувати всі форсмажорні обставини.
А тим часом вчитель працює. Проводить уроки на заміні, а зошити перевіряє вдома. Проводить уроки на заміні, а до своїх готується у вільний час. Проводить уроки на заміні, а звіти пише уночі. Хтось скаже «не працюйте, йдіть на іншу роботу», але мало хто дасть хорошу пораду. Мало хто усвідомлює реальність вчительських буднів. Вчителі підуть, але на їхнє місце прийдуть інші. А проблеми не вирішаться. Ситуації не зміняться.
Та хай там як, а все, що ми можемо робити – ділитися досвідом. Принаймні у такий спосіб можна полегшити роботу колег, допомогти їм чи просто вдосконалити процеси.
Пропоную декілька порад з власного досвіду, як ефективно провести урок без підготовки. Урок, про проведення якого попередили за декілька хвилин до його початку. Тобто, як вдало провести урок на заміні.
Щойно переступили поріг
Момент, коли вчитель заходить до класу – найважливіший. Ефективність уроку буде залежати саме від першої його хвилини. Варто почати так, щоб діти не встигли усвідомити, що у них інший вчитель. З перший хвилин захопити учнів чимось таким, що викличе здивування.
Також варто пропустити етап, коли вчитель говорить «Добрий день. Мене звуть Володимир Євгенійович. Сьогоднішній урок математики проведу у вас я». Такі слова налаштовують на негативні емоції. Також ці слова відбивають у дітей бажання вчитися, бо, зазвичай, учні сприймають заміну як можливість нічого не робити.
Можна почати урок з емоційного налаштування. Наприклад: «Нарешті! Нарешті я можу навчитися чогось не тільки від своїх учнів, а й від вас».
На позитивну роботу дітей налаштує і жарт. Наприклад: «Ви такі молодці, підготувалися. Не те, що я – прийшла, а яка тема – не знаю.»
Вдалим буде і такий початок: «Уявляєте, учора прийшла квитанція на оплату за електроенергію, а там неправильні розрахунки. Оце якби не вміла рахувати і розв’язувати задачі, то заплатила б майже удвічі більше. Це ж треба».
Порівняння – табу
Дуже часто вчителі вдаються до прийому, коли порівнюють клас, де заміняють урок, з класом, класним керівником якого вони є. Цей прийом не вдалий. Будь-яке порівняння – негативне. Якщо вчитель скаже «ви кращі, ніж мої» або «а мої учні вже це знають» то знайдеться як мінімум один учень, який передасть ці слова тим учням, з якими порівняли. Це підірве ваш авторитет.
Оцінка за урок
До цього питання треба віднестися дуже обережно. Якщо ви поставите хорошу оцінку тому учню, в якого низький середній бал, це може стати першим етапом формування недовіри учня до свого вчителя. Так само і навпаки, якщо поставите низьку оцінку учениці, в якої високий середній бал, це стане першим кроком до формування негативного ставлення учениці до вас.
Найкраще під час заміни оцінювати роботу учнів вербально, навіть у середній школі.
Образ вчителя
Усі знають, що історії про вчителів кочують з одного класу в інший навіть, якщо той чи той вчитель не викладає у тому чи тому класі. Про кожного педагога у дітей складається образ: та завжди весела, а той дуже серйозний, а он та сувора.
Такі історії відомі вчителям, особливо в початковій школі. Вдалим прийомом під час проведення уроку на заміні буде зміна образу. Якщо серед дітей ширяться історії, що ви дуже суворі, спробуйте поводитися, як найвеселіший вчитель року. Або коли про вас говорять, як про найвеселішого вчителя, спробуйте бути дуже суворим.
Важливі фрази у кінці уроку
Закінчувати урок найкраще приємними для дітей фразами про їхній клас. до прикладу «ви дуже приємно мене здивували», «а ви на багато кращі, ніж я думала», «дивлячись на вас під час перерви я б ніколи не подумав, що ви такі розумні» чи «ви перевершили мої очікування, урок видався напрочуд цікавим».
Насправді вчителям не звикати до форс-мажорних ситуацій. Цього не вчать в університетах чи на педагогічних радах. Успішне розв’язання подібних проблем приходить з досвідом. Чим довше учитель працює в школі, тим швидше знаходить шляхи подолання негараздів. Тому освітянам дуже важливо ділитися власними напрацюваннями, фішками, методами і прийомами. Важливо передавати власний досвід іншим вчителям, зокрема молодим колегам.
