“Чи спрацює радянська каральна педагогіка, коли нема мотивації?” Лікарчук різко відреагував на ідею залишати школярів на другий рік
Переважна більшість українських школярів не мають мотивації до здобування освіти та ходять на уроки, бо так потрібно. Тож ініціатива залишати дітей на другий рік у школі спрямована на руйнацію української системи загальної середньої освіти.
Інформує OBOZ.UA.
На цьому зауважує ексочільник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук у дописі у Facebook. Він зазначив, що при умові відсутності мотивації у дітей радянська каральна педагогіка не працюватиме. Крім того, в сучасному інформаційному середовищі, при бажанні, навчатися можна не відвідуючи школу.
“У переважної більшості українських учнів відсутня мотивація здобувати освіту. Вони ходять до середньої школи тому, що “так потрібно”. Більше того, у нас до школи затягують чи не силоміць (часто – з допомогою поліції), танцюють (у прямому в переносному розумінні цього слова) перед здобувачами освіти, кормлять, розважають (часто замість освітнього процесу), до туалетних кімнат супроводжують, прибирають після учнів (часто – вчителі), бояться грізне слово сказати здобувачам освіти, терплять знущання і зневагу від багатьох, стеляться килимком перед тими, хто “яжемать”, – написав Лікарчук.
“То чи спрацює радянська каральна педагогіка, до якої нас тягне омбудсмен, за умов коли мотивації здобувати загальну середню освіти у величезної кількості учнів немає. Тим більше, що в сьогоднішньому інформаційному середовищі, якщо маєш бажання, то освіту можна здобути і не відвідуючи школу”, – додав він.
За словами ексчиновника, подібна практика існує в кількох державах колишнього СРСР, а також там, де рівень мотивації дітей безкоштовно отримати освіту настільки високий, що подібна подія стане справжньою життєвою трагедією.
Більш того, така ініціатива в Україні не нова та була дуже поширена у школах колишнього СРСР, запевняє експосадовець. За його словами, залишення на повторний курс повністю відповідало духу і змісту каральної радянської педагогіки. Цей засіб впливу був в одному ряду із виключенням зі школи, видаленням із уроків, залишенням на додаткові заняття після навчального дня тощо.
Натомість, Лікарчук каже, що навряд чи хтось з педагогів зможе згадати приклад, коли учень, якого залишили на повторний курс, зміг виправитися. Навпаки, поява дітей старших за віком стала проблемою і для школярів і для вчителів.
