Чому українські школярі досі говорять російською? Нардепка пропонує вихід
Наталія Піпа обіцяє у вересні подати законопроєкт про підвищення відповідальності за створення україномовного середовища
Аби українські школярі більше розмовляли українською мовою, потрібні не лише зміни на законодавчому рівні, а й створення відповідного контенту. Наприклад, дітям можна показувати «не високоінтелектуальні «тік-токи». Про це у коментарі «Главкому» повідомила нардепка фракції «Голос», секретарка Комітету парламенту з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа.
На думку політикині, популяризація державної мови серед підлітків має бути нестандартною.
«Це питання у тому числі і контенту, якого вони споживають: і тік-токи, і меми, і музика. Що важливо: український контент нині є, його багато, він гарний, але він часто високоінтелектуальний. Насправді нам потрібно мати також контент українською, який не є високоінтелектуальним. І от якраз в оцих напрямках нам би треба було, щоб була робота як Міністерства освіти, так і Державної служби якості освіти», – пояснила вона.
Також Піпа пропонує запровадити вимірювання мовленнєвих компетенцій. Іншими словами – «діагностику»: наскільки добре дитина може спілкуватися в садочку, в школі. Нардепка підкреслює: за кордоном такі вимірювання є поширеними: в Естонії Бельгії, США, Німеччині.
Крім цього, нардепка обіцяє «Главкому» у вересні подати законопроєкт про підвищення відповідальності за створення україномовного середовища.
«Практика таких країн чи регіонів, в яких була загроза мові, наприклад, у канадському Квебеці або у бельгійській Фландрії, свідчить про необхідність саме чіткого законодавчого регулювання. Бо освітній процес – це не тільки уроки, а й перерви, перебування на шкільному подвір’ї, на майданчику. І вчителі мають послуговуватися державною мовою», – каже Піпа.
Політикиня наголошує: важливо пояснювати підліткам, що українську мову треба ототожнювати із захистом від країни-агресора. «Важливо, аби ми чули від президента про важливість української мови, про цінність, про те, що мова напряму пов’язана з українською ідентичністю, а українська ідентичність – із захистом і свободою, відповідно популярність української мови серед підлітків точно не зменшувалася б», – зазначила вона.
На думку Наталії Піпи, необхідно мотивувати говорити українською мовою не лише дітей, а й їхніх батьків. «Нам треба доносити, що говорити українською в сім’ї – вигідно, це полегшить життя у майбутньому. Бо діти, які говорять змалечку українською, при вступі до школи краще читають, краще розуміють матеріал, відчувають себе з першого класу переможцями. Відповідно, україномовним дітям вчитися легше, ніж російськомовним», – каже парламентарка. Вона додає, що україномовним дітям «легше скласти ЗНО за російськомовних однолітків, обрати кращий університет і мати потім кращу роботи і заробітну плату».
Нагадаємо, у 2024 році 78% респондентів назвали українську рідною мовою, що на 25% більше, ніж у 2006 році. Такий стрімкий зріст свідчить про зміну мовних уподобань українців та посилення національної ідентичності. Про це свідчать результати соціологічного опитування Центру Разумкова.
До слова, Київ посів перше місце за кількістю скарг на порушення мовного закону. Усього в столиці було зареєстровано 365 звернень за перше півріччя 2024 року.
