“Державі потрібно підвищувати соціальний статус вчителя” – Лілія Гриневич
Соціальний статус вчителів впливає на бажання молоді йти в цю професію, а згодом залишатися в ній.
Про це розповіла Лілія Гриневич, ексміністерка освіти і науки України 2016–2019, у межах дискусії “Трансформація підготовки вчителів” під час форсайту “Педагогічна освіта -2030” від команди проєкту MentorMe.
“Поки в країні соціальний статус вчителя не буде таким, який потрапляє принаймні в середній клас, це завжди демотивуватиме навчатися за цією професією. Бо будь-який абітурієнт під час визначення своєї професійної освітньої траєкторії мислить про те, який статус має ця професія на ринку праці. І тут, без сумніву, держава повинна доопрацювати питання статусу”,– наголосила Лілія Гриневич.
Вона також нагадала про досвід 2017 року, коли в Україні відбулося значне зростання зарплати педагогів. За словами ексміністерки, тоді це значно позначилося і на конкурсній ситуації на педагогічних спеціальностях, коли попит на професію вчителя підвищився.
Інше питання – якою буде сама педагогічна освіта. На думку Лілії Гриневич, потрібно започаткувати більш розширену підготовку майбутніх вчителів на базі класичної освіти, коли студенти задумуватимуться про вибір спеціалізації, починаючи з третього курсу.
“Майбутнім педагогам важливо усвідомити вчительську ідентичність. Це і про відповідальність, й академічну свободу, і працю з дітьми. […] І щоб це усвідомити, людина має мати певні філософські основи. А для цього треба дати час”, – зауважила ексміністерка та додала, що педагогічна освіта також має бути сучасною та цікавою.
Не менш важливо відходити від ізоляціонізму в педагогічних колективах, а натомість запроваджувати горизонтальну взаємодію між вчителями (як початківцями, так і педагогами зі стажем).
“Наразі характерним явищем для нас є саме ізоляціонізм, коли кожен вчитель працює окремо. У колективі мають відчуватися взаємопідтримка, горизонтальний розвиток для всіх та проводитися дискусії “рівний-рівному””, – вважає Лілія Гриневич.
Водночас, за її словами, для досягнення всього цього потрібен зустрічний рух як в академічному, вчительському середовищах, так і з боку держави та медіа, особливо в контексті підтримки соціального статусу професії вчителя.