У вчителів відсутня мотивація ставати іншими
Що б у МОН не придумували задля того, щоб ситуацію змінити, навряд чи щось вийде
45% учителів не знають, у чому сутність НУШ…
Чи це для мене відкриття? Ні!
Чи очікував я чогось іншого? Ні!
Більше того, переконаний, що цей показник насправді є набагато гіршим.
Чому так? Відповідь на це питання лежить на поверхні.
По-перше, у переважної більшості педагогів відсутня будь-яка мотивація змінюватися.
А якщо мотивація відсутня, то можна затвердити сотні концепцій, кинути в бій тисячі тренерів, надрукувати підручники та посібники, перефарбувати коридори в класні кімнати, заповнити їх сучасною техніко – і все буде марно.
Відсутня мотивація ставати іншими. Незважаючи на сертифікацію, інституційні аудити, моніторинги іт. ін.
По-друге. Розвиток НУШ гальмують не вчителі, а ті, хто ними кермує. Бо вчитель НУШ – це не вчитель напівсовкової школи. Це є інший вчитель. А якому керівнику хочеться працювати з іншими?
І що б у МОН не придумували задля того, щоб ситуацію змінити, навряд чи щось вийде, якщо не зʼявиться у педагогів мотивація стати НУШівцями, а система управління перестане бути гальмом в утвердженні нового.
Автор: Ігор Лікарчук, екскерівник Українського центру оцінювання якості освіти.