facebook

“Це пережиток совка”. Лікарчук на прикладі старшокласника з бородою пояснив, чому не треба повертати шкільну форму

“Це пережиток совка”. Лікарчук на прикладі старшокласника з бородою пояснив, чому не треба повертати шкільну форму

Колишній очільник Українського центру оцінювання якості освіти та доктор педагогічних наук Ігор Лікарчук розповів, що шкільну форму раніше носили лише елітні заклади освіти. Натомість за часів СРСР таким чином намагались зробити усіх однаковими за зовнішнім виглядом. Тож, за його словами, те, що зараз деякі керівники вимагаються від учнів дотримуватися єдиної уніформи ніщо інше, як пережиток совка.

Про це Лікарчук сказав в інтервʼю OBOZ.UA. Він зазначив, що у випадку, коли у старшокласника виросте борода і її вимагатимуть поголити, то це можна буде розцінювати, як порушення його прав. Тож, на його думку, скасування шкільної форми було одним із мудрих рішень в сфері освіти.

Те, що й зараз деякі керівники вимагають від учнів дотримуватися єдиної форми одягу, то це або глибокий пережиток совка, або домовленість на певних умовах із тими, хто цю форму виготовляє”, – запевняє освітянин.

“Між іншим, якщо у старшокласника виросла борода, то вимагати її поголити – може бути розцінено як булінг або порушення його прав. До мене з подібними питаннями не раз зверталися батьки таких здобувачів освіти”, – додає Лікарчук.

Чтайте також:  Без фізики, але з фізкультурою: в українських школах приберуть частину обов’язкових предметів

Він пояснив, що раніше одним із чинників, який впливав на запровадження шкільної форми в незалежній Україні, було бажання підтримати вітчизняну швейну промисловість. І саме через це було видано перший указ президента про запровадження уніформи у школах.

На думку педагога, школярі мають ходити на навчання у зручному і комфортному одязі. А у випадку, коли учні старшого віку дозволяють собі певні надмірності, зокрема макіяж або прикраси, в кожному закладі освіти мають встановлювати певний дрескод. За словами Лікарчука, він має бути розроблений за принципом: “можна все, крім..”, а не: “можна лише…”.

Джерело.


Повернутись вверх