Вплив школи, як і батьків, на читання дітей дуже вагомий
Учителі, які читають і розповідають про прочитане дітям, – це один з найсильніших факторів впливу
Про результати PISA-2022 багато розмов, особливо про рівень читання школярів.
Додам кілька слів, бо часто лунають фрази щодо впливу пандемії та війни. Однак можу однозначно стверджувати, що корені проблеми глибші і давніші.
У 2016 році наша невеличка команда провела масштабне дослідження у Вінницькій області щодо факторів впливу на читання старшокласників. Зібрали й проаналізували 5022 анкети (опитано 70% від усіх 11-класників області). Уся презентація результатів – це понад 150 слайдів з графіками та діаграмами.
Загальні (дуже короткі) результати:
- у домашніх бібліотеках школярів катастрофічно мало книг (чверть дітей (!) не мають навіть 20 книг, а 55% старшокласників – до 50 книг). Наші результати збіглися з міжнародним опитуванням 2015 року, де Україна посіла останнє місце за кількістю прочитаних книг у Європі (чверть громадян не прочитала за рік жодної книги).
- серед факторів впливу на читання школярів найважливішими є кілька (і перші два для нас є оптимістичною інформацією):
1) цікаві уроки літератури;
2) інформація про прочитані книги, якою діляться вчителі;
3) вплив сім’ї (особливо…. а ось тут буде цікаво! особливо татів);
4) вплив друзів (приблизно такий самий, як сім’ї, однак менший, ніж учителів).
До речі, вплив інтернету (соцмереж) набагато менший, ніж інших факторів.
І ще один цікавий факт. В усіх наших опитуваннях, які ми робимо з 2010 року, нас цікавить двомовність підлітків міста Вінниці. Так ось, в опитуванні 2016 року про читання кореляція дуже цікава, однак прогнозована: російськомовні школярі читають більше, кількість книг у їхніх бібліотеках теж більша.
Чому я кажу, що результат прогнозований – бо попереднє наше опитування показало чітку кореляцію між рівнем освіченості сім’ї та мовою респондента: що вищий рівень освіти дідусів / бабусь і татів / мам, то більше в сім’ї російської мови.
Звертаю увагу, що це результати по Вінниччині.
Короткі висновки.
Окрім загальної світової тенденції щодо читання школярів, є наші містечкові фактори: нелюбов до книги.
Але позитивною є інформація про вплив школи. Учителі, які люблять читати і, головне, розповідають про прочитане дітям, – це один з найсильніших факторів впливу.
Такий самий вагомий, як вплив сім’ї, особливо татів. Тому порада проста: дорогі вчителі та вчительки! Читайте і розповідайте!
І ще. Якщо ми залучимо до цих розповідей татів, то отримаємо подвійний ефект.
Або підемо довшим шляхом – виховаємо покоління хлопчиків, які багато читають, які потім стануть татами, які прищеплять любов до читання своїм дітям.
Автор: Тарас Ткачук, учитель.