Чому малюк не розмовляє: що впливає на розвиток мовлення дошкільнят?
Чому для покращення вимови важливо працювати з дрібною моторикою? Як сенсорні відчуття та ігри спонукають дітей говорити? Як побудувати комплексну роботу з дошкільнятами для веселого і цікавого розвитку мовлення? Своїм досвідом поділилися експертки-педагогині — Надія Коржановська та Вероніка Смердова. Вони презентували свої напрацювання під час Форуму дошкілля, який організувала ГС «Освіторія».
Проблема розвитку мовлення у дошкільнят
Надія Коржановська, співзасновниця логопедичного центру та дитячого садочка «Логоритм», логопединя-дефектологиня, дитяча психологиня
Розвиток мовлення дошкільнят значно знизився: 80% дітей мають порушення не лише звукової мови (тобто їм потрібно ставити звуки), а й складової структури слова, зв’язного мовлення, фонематичних процесів.
Логопеди-дефектологи помітили, що дуже змістився нормальний мовленнєвий розвиток. Раніше в більшості дітей 9 –12 місяців зазвичай з’являлися перші слова, у 1,5–2 роки вони формулювали прості фрази, у 3 роки гарно володіли фразовим мовленням, зрозумілим для інших дітей. Зараз ці всі норми посунулись на пів року вперед, і навіть у ці терміни багато дітей не вкладаються.
Ми зараз часто зустрічаємо дітей, які невчасно починають говорити, і у 2–3 роки це ще немовленнєві діти. Найбільший запит до логопедів і нашого центру зокрема — саме такі немовленнєві діти. Причини цього бувають різні. Наприклад, механізми порушення, що не дозволяють дитині вчасно заговорити. Або певні психологічні проблеми. Також це може бути педагогічна занедбаність дитини, коли батьки починають різноманітні дидактичні ігри заміняти ґаджетами. Впливає також генетика.
Ми спостерігаємо, що зараз діти з тяжкими порушеннями мовлення масово потрапляють у звичайні школи. Але не всі вчителі готові та знають, як працювати з такими учнями.
Відсоток дітей з порушеннями мовлення зріс через те, що вони не отримали корекційної допомоги через пандемію, війну та як наслідок — дистанційне навчання. Але корекційна допомога має бути вчасною. Важливо почати працювати з мовленням дитини якомога раніше, щоб до початку навчання у школі проблем уже не було.
Якщо дитина йде в перший клас із порушеннями мовлення, вона отримує ще низку проблем, які нашаровуються, як снігова куля. Це невміння читати, рахувати, невміння писати правильно, тому що не були розвинені фонематичні процеси.
Спільна робота педагогів і батьків
Надія Коржановська:
Окрім дітей, також важливо працювати з батьками, навчати їх. Адже вони не завжди знають, яке навчання потрібне дітям певного віку. Наприклад, батьки часто хваляться тим, що їхня дитина у 2–3 роки добре знає букви. Ми пояснюємо, що саме букви в такому віці недоречні, краще вивчати з дітьми фонеми у форматі гри.
Важливо також пояснювати батькам, що фундаментом формування мовлення є фізичний розвиток. Коли формується вестибулярний апарат, слух, мовленнєва пам’ять, сенсорні системи. І щоб дитина заговорила, у неї мають бути наповнені всі сенсорні системи.
Як формується мовленнєвий акт? Наприклад, дитина має сказати слово «лимон». Коли вона побачила цей об’єкт, сигнал пішов у потиличну частку мозку. Коли доторкнулась та понюхала його, імпульси надійшли у тім’яну частку. І тільки коли вона почула слово, а імпульси пішли до скроневої частки, дитина може артикулювати його. Тобто, щоб навчити дитину говорити, потрібно стимулювати всі її сенсорні системи.
Вероніка Смердова, співзасновниця логопедичного центру та дитячого садочка «Логоритм», авторка програми з логоритміки «Танцюй, грай, співай», викладачка логоритміки
Важливо також, щоб батьки надавали педагогам зворотний зв’язок, розповідали, що відбувається з дитиною вдома. І виконували разом короткі вправи на розвиток мовлення чи артикуляцію. І все це у формі гри (не варто з дитиною півгодини вивчати один звук). Наприклад, дитина грається машинкою, батьки можуть підійти та запропонувати їй покласти на цю машинку кубик з літерою, яку їй складно вимовити. Нагадати, як вона звучить, та попросити назвати. Так само в грі можна показати, як правильно скласти губки, щоб ця літера звучала. У такій взаємодії дитина може вивчати певні предмети та розвивати своє мовлення.
Розвиток мовлення — комплексна робота
Вероніка Смердова:
Для розвитку мовлення дошкільним педагогам важливо застосовувати комплексний підхід. Якщо дитина потребує корекції, з нею мають працювати різні фахівці: логопеди, невропатологи, педагоги, психологи. Комплексна робота передбачає, що кожен фахівець взаємодіє з дитиною з огляду на те, як це робить інший фахівець. Тобто спершу потрібно провести консиліум по конкретній дитині, визначити проблеми в порушенні мовлення, психологічному та фізичному розвитку.
На що звертати увагу працюючи з мовленням
- Фізичний розвиток: чи ходить дитина, чи підстрибує, чи може підстрибнути на одній нозі.
- Інтелектуальний розвиток: як дитина взаємодіє з різною кількістю предметів, як вибирає їх. Якщо в неї буде по певному предмету в кожній руці, що вона робитиме, коли запропонувати їй ще один.
- Дрібна моторика: пальчикові ігри, сортування круп та інша взаємодія з дрібними предметами вкрай важлива для мовлення.
- Робота вестибулярного апарату: чи малюка колисали, крутили в ранньому дитинстві, адже так дитина вчиться контролювати своє тіло, і від цього також залежить розвиток мовлення.
- Соціалізація: важливо спостерігати, як дитина взаємодіє з оточенням. Якщо в колективі є вихованці з ООП, наприклад, аутичні діти, варто поговорити з усіма дітками про їхні особливості та допомогти прийняти їх.
- Сенсорика та музично-ритмічний розвиток: розвиток тактильних, зорових, слухових, нюхових відчуттів також сприяє покращенню мовлення. Так само позитивно на нього впливає музика.
- Психічні процеси та нейророзвиток: нейроігри, координація рухів і робота з власним тілом розвивають дитину та спонукають її до мовлення.
Як побудувати ефективне заняття з розвитку мовлення
Вероніка Смердова:
На кожному занятті впродовж дня дитині потрібно відпрацьовувати ту навичку, яку визначив логопед. Їй також важливо отримати всю необхідну інформацію, щоб закріпити цю навичку на практиці.
Як побудувати комплексну роботу з дошкільнятами
Ритуал вітання. Варто кожен день починати з вітання. Це може бути музичне вітання, обійми або «дай п’ять». Нехай діти самі вибирають той формат, що їм подобається, але важливо, щоб це було щодня.
Проєктна діяльність. Через проєктну діяльність можна ознайомити дитину з будь-якою темою і залучити її до мовлення. Наприклад, дитина заходить до кімнати та бачить у ній гніздо з яйцем. Їй стає цікаво і, як мінімум, вона прожестикулює, щоб педагог розповів про це гніздо. І далі через гніздечко можна провести розминку: політати, як пташечки, присісти навколо гнізда, провести артикуляційну гімнастику — показати як пташечки рухають дзьобиками.
Вестибулярна програма. Вона може бути пасивна — коли все робить викладач, наприклад, хитає дитину вгору-вниз. Та активна — коли всі рухи самостійно виконує дитина.
Основна програма. Сюди можуть входити логоритмічні пісні, розвиток дрібної моторики, музичні ігри, розвиток зв’язного мовлення, ігри на попередження дисграфії та дислексії, робота з нейротренажерами, дидактичні та логічні ігри.
Завершення. Сенсорна інтеграція, заспокоєння, релаксація, рефлексія і прощання.
