В. Бєлий: яким має бути оцінювання випускників
Оцінювання має бути синонімом вершини об’єктивності, а ми проводимо тестування на вгадування
Автор: Володимир Бєлий, ексзаступник директора з НВР, фізико-технічний ліцей м. Херсона.
Ми якось пропустили момент, коли езопова мова стала робочою мовою нашого освітнього «управління масами».
Вершиною чого є приклад того випадку, про який у народі кажуть: «Кінець – справі вінець».
Кажемо, що здійснюємо для тих, хто закінчив цикл загальної середньої освіти, щорічне зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО), а насправді проводимо тестування, у якому пропонуємо варіанти відповідей під вгадування.
Це при тому, що оцінювання має бути синонімом вершини об’єктивності, а формат тих тестів, що під вгадування – це вже про одну з вершин імітації освіти.
До речі, суспільно відповідальні освітні менеджери там, де доцільно використати формат тестів (навчальна підготовка, тренування, передфінальне випробування тощо) легко долають системно-руйнівні ризики від спокуси вгадування.
Як? Дуже просто – у кінці ряду відповідей розміщують варіант «не знаю».
Якщо тестований ставить цей варіант, то отримує за завдання нейтральний, але чесний «нуль». А за будь-який неправильний варіант – мінус 1 бал (-1).
Звісно, що зовнішнє незалежне оцінювання як фінальний акорд дійсно високої педагогічної «пісні» – це оцінювання зашифрованих робіт з розгорнутою відповіддю, за яку виставляється бал пропорційно обсягу правильно зробленого, не відкидаючи все лише тому, що учень у підсумку, наприклад, плюсуючи 8 до 5, написав 14.
Немає коштів на повноцінне оцінювання, бо Україна поки є бідна країна?
Так дослідіть, наприклад, французьку модель, у якій кожну роботу наживо і детально перевіряють незалежно один від одного три (!) високопрофесійних вчителів ліцею без жодної копійки до своєї поточної зарплати.
Як так?
Дуже просто – у них на цей оплачуваний робочий час немає уроків, і вони мають совість не забувати, що під час осінніх, зимових і двох весняних канікул на роботу не ходили, були повністю вільними, а зарплату у повному розмірі отримували.
Плюс ті вчителі, кого залучали до перевірки завдань ЗНО, автоматично отримують додаткові бали до «скарбнички» свого особистого досьє, з якою у випадку бажання / потреби виходять на конкурс із заміщення вакантних посад.
А результати конкурсу визначають лише бали твого рівня професійності (плюс елементи соціальної підтримки), а не підсумок голосування руками суб’єктивних думок від «членів комісії» нашого штибу.
На ці речі варто вміти подивитися з такої позиції: у якій версії організація управління діяльністю суспільство реально має систему освіти, а у якій – лише її імітаційну подобу, метою якої є прикриття справжньої сутності різних відомчих неофеодальних «хуторів».