Кожна п’ята матір вважає, що результати навчання дитини погіршилися, а якість навчального процесу знизилася – результати опитування
Соціологічна група “Рейтинг” опитала 2000 українських матерів дітей віком від 3 до 17 років. Жінки відповідали на низку проблемних питань, зокрема, про те, як впливають на психічний стан та успішність дітей зміна закладу освіти й колективу, вимкнення електроенергії й повітряні тривоги.
Результати опитування опубліковані на сайті групи “Рейтинг”.
Так, понад половина опитаних матерів дітей, які навчаються в школах/садочках, зазначили, що оголошення повітряної тривоги, вимкнення електроенергії або відсутність інтернету були причинами пропусків занять майже щодня або ж кілька днів на тиждень.
Майже кожна п’ята респондентка зауважила значне погіршення успішності навчання дитини та зниження якості навчального процесу.
Найчастіше такі проблеми фіксують
- серед мешканців прифронтових та деокупованих територій;
- матерів учнів молодшої та середньої школи;
- тих, хто займається онлайн або ж за змішаною формою навчання.
14% опитаних матерів зазначили, що їхній дитині доводилося змінити заклад освіти/виховання внаслідок війни. Абсолютна більшість таких дітей (82%) змінювала школу/садочок лише один раз, 15% – два рази, 2% – три рази.
Абсолютна більшість батьків (86%), чиї діти змінили заклад, зазначають, що дитина почувається у ньому добре. 11% вважають, що дитині погано в новому навчальному закладі.
Серед чинників, які можуть викликати у дітей травматичні психологічні стани, матері найчастіше фіксували страх перед гучними звуками (особливо це стосується найменших дітей до 9 років).
Також порівняно часто фіксували
- дратівливість та апатію;
- байдужість до навчання і минулих захоплень (більш поширені ці вияви в дітей середнього та старшого шкільного віку);
- спалахи гніву, агресії (серед усіх дітей).
Такі ознаки тривожних станів, як страх перед майбутнім, проблеми зі сном, кошмари, проблеми з пам’яттю та концентрацією, частіше фіксували в дітей старшого віку (16-17 років), відображення травматичних подій в іграх та творчості – серед наймолодших (3-9 років).
60% дітей були свідками або учасниками подій, пов’язаних з війною. Найчастіше діти, за словами матерів, зазнавали таких травматичних подій:
- розлука з рідними та близькими (28%);
- переїзд до іншого регіону країни (25%);
- обстріли та бомбардування (24%);
- тривале перебування в холодному приміщенні (17%).
Переїжджали за кордон – 11%, перебували в окупації – 8%, були свідком смерті рідних або близьких – 6%, втратили житло – 5%, зазнали голоду та відсутності води – 5%.
19% опитаних матерів дітей проживають сьогодні поза домом, 20% – виїжджали з регіонів проживання, але вже повернулися, 61% – не змінювали місце проживання.
20% опитаних вважають своє сучасне місце проживання небезпечним. Найбільше таких проживають у деокупованих, прифронтовних регіонах та в Києві.
41% опитаних матерів зазначили, що серед їхніх близьких родичів (чоловік, брат, сестра, діти, батьки) є ті, хто зараз на війні.
87% матерів зазначили, що їхні діти не потребують психологічної підтримки або допомоги, 13% – зазначили, що потребують (найчастіше це діти ВПО та тих, хто переїжджав але вже повернувся, матері дітей середнього та старшого шкільного віку).
Лише 5% матерів зверталися за останні три місяці по психологічну допомогу для дитини, 93% з них змогли її отримати через персональний візит до психолога (78%), консультацію онлайн (18%) або телефоном (7%).
94% матерів українських дітей однозначно або радше вірять в те, що Україна зможе відбити напад росії. Попри це, майже 40% зазначили, що за останній рік їхнє відчуття впевненості у майбутньому погіршилося (найчастіше такі респондентки проживають у місцях, які вважають небезпечними, є ВПО або донедавна не проживали вдома).