Подарунки вчителям та гроші на ремонт: якою буває корупція в закладах освіти та як цьому зарадити

Подарунки вчителям та гроші на ремонт: якою буває корупція в закладах освіти та як цьому зарадити

Благодійні внески в обмін на зарахування до школи чи дитсадка, примусові подарунки вчителям, купівля хороших оцінок для дітей, обрання “свого” директора на посаду, збір коштів на ремонт – і це ще не повний перелік того, як корупція може починатися ще із садочка чи школи.

Водночас деякі батьки навіть не задумуються, як вони можуть виховувати толерантність до корупції з дитинства. А потім такі цінності дитина понесе у свою майбутню професію. Саме тому важливо знати, як ідентифікувати корупцію і почати боротися з нею.

До Міжнародного дня боротьби з корупцією, який відзначають 9 грудня, “Нова українська школа” розповість про таке:

• які види корупції існують у закладах освіти;
• чи є проявами корупції подарунки для вчителів;
• чому батьки не мають здавати кошти на ремонт класів;
• де можна перевірити шкільні закупівлі;
• як поглибити свої знання про боротьбу з корупцією.

На ці та інші запитання відповіли Сергій Деркач, керівник Департаменту запобігання та виявлення корупції НАЗК, та Олена Бондаренко, співголова ГО “Батьки SOS”.
ПРО УЧАСНИКІВ КОРУПЦІЙНИХ СХЕМ
Корупція в середній та дошкільній освіті є поширеним явищем та проявляється в найрізноманітніших видах і формах. Починатися вона може від подарунків вчителям, зборів коштів на ремонти в класах і закінчуватися зловживанням при виплаті зарплати вчителям, необ’єктивним проведенням конкурсної процедури призначення директора закладу освіти тощо.

“У корупційних схемах можуть бути залучені суб’єкти різного рівня: від МОН, яке формує державну політику у сфері освіти, до працівників школи та батьків, які спільно з педагогами та адміністрацією беруть участь в обговоренні освітнього процесу.

Виділю окремо й органи місцевого самоврядування, які є засновниками шкільних і дошкільних закладів освіти. До їхніх повноважень входить, зокрема, і затвердження кошторисів закладів освіти, забезпечення інклюзивного освітнього середовища (включно із матеріально-технічною базою, харчуванням і здійсненням необхідних для цього закупівель), недопущення дискримінації тощо. Тому й на цьому рівні потрібно мінімізувати корупційні ризики”, – розповів Сергій Деркач, керівник Департаменту запобігання та виявлення корупції НАЗК.
КОРУПЦІЙНІ РИЗИКИ У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ: ДОСЛІДЖЕННЯ НАЗК
Нещодавно НАЗК опублікувало результати дослідження “Стратегічний аналіз корупційних ризиків у дошкільній та загальній середній освіті”, який охоплює 35 найбільш поширених корупційних ризиків у чотирьох основних процесах в управлінні освітою:

• фінансування;
• призначення керівників закладів освіти;
• адміністрування закладів освіти;
• освітній процес.

“Першим напрямом для дослідження корупційних ризиків обрали сферу дошкільної та загальної середньої освіти. Адже саме досвід у садочку та школі формує ціннісні орієнтири особистості. А корупція та пов’язані з нею недоброчесні практики створюють несприятливе середовище для формування майбутніх цінностей дитини. Також корупція унеможливлює якісну освіту, створюючи нерівні правила доступу до освітніх послуг”, – наголосив Сергій Деркач.

Згідно з дослідженням, у сфері фінансування освіти поширені такі корупційні ризики:

• зловживання при розподілі коштів для виконання ремонтних робіт;
• упереджений розподіл бюджетних коштів між закладами освіти;
• умисне формування залишків освітньої субвенції;
• благодійні внески в обмін на зарахування до школи / садочка;
• регулярний добровільно-примусовий збір благодійних коштів.

Корупція у сфері призначення керівників закладів освіти пов’язана з:

• непроведенням конкурсної процедури;
• необ’єктивністю членів конкурсної комісії.

До сфери адміністрування закладів освіти належать такі ризики:

• зловживання при здачі в оренду майна школи;
• зловживання при виплаті зарплати вчителям;
• політична агітація та виборчий процес у школі;
• зловживання при організації шкільного харчування.

В освітньому процесі можна виокремити такі ризики:

• зловживання під час зарахування до садочка;
• зловживання при забезпеченні підручниками закладів середньої освіти;
• продаж позитивних оцінок;
• репетиторство, як умова отримання вищих оцінок тощо.

КОРУПЦІЯ ЧИ ПОДЯКА: ЧИ Є КОРУПЦІЄЮ ПОДАРУНОК ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ
Сергій Деркач наголошує, що натяки або примушування з боку вчителя до подяки у вигляді подарунків, грошей чи інших благ, безумовно, є корупцією. Він радить людям, які прагнуть доброчесності, чітко розрізняти поняття “корупції” та “подяки” й не підміняти їх одне одним.

“Якщо мова йде про освітній простір і офіційні відносини з учителем чи директором – тут не може бути мови про “подяку”, бо державою вже сплачено гроші за їхню роботу. Крім цього, якщо ми говоримо про якість освіти та постійний розвиток дітей, то це не може починатися з “подарунків”. Подарунки для вчителів чи директорів можуть сприяти дискримінаційним проявам стосовно дітей. Тобто, формування прихильності до одних та упередженого ставлення до інших”, – розповів посадовець.

Олена Бондаренко також звернула увагу на те, що бувають ситуації, коли батьки самі вирішують віддячити вчителям і своїми подарунками вони можуть морально тиснути на педагогів.

“Зараз не обов’язково проговорювати, що за подарунок батьки хочуть високу оцінку для дитини. Це роблять у режимі “непроговорених зобов’язань”. І вчитель, який не просив подарунка, уже буде відчувати моральне зобов’язання, мовляв, як же після цього я зможу поставити погану оцінку цій дитині”, – каже Олена.

У таких випадках вона радить вчителям та адміністрації школи чітко артикулювати свою позицію, що вони проти таких “подарунків” і не прийматимуть їх.

Натомість батькам, які бажають віддячити за зусилля і результати роботи педагога, Сергій Деркач рекомендує обрати законний спосіб “подяки”, наприклад, ініціювати питання про преміювання конкретного вчителя або ж внести кошти на спецрахунок школи із вказанням їхнього цільового призначення.
РЕМОНТИ У ШКОЛАХ: ХТО МАЄ ПЛАТИТИ
Ремонти в школах за кошти батьків або найманими ними компаніями є незаконними. Натомість це відповідальність місцевих управлінь освіти, куди спрямовують кошти на ремонт, які попередньо вже відрахували з наших податків. Директору достатньо звернутися до управління із заявою про виділення коштів.

“У системі освіти корупція почала квітнути, коли заклади дійсно отримували погане фінансування. Тоді й закріпився міф про нестачу бюджету. Батьки зі свого боку бачили погані класи, без парт та іншого матеріального забезпечення і поспішали на допомогу своїм дітям.

Тож у момент, коли в держави з’явилися гроші, теза про те, що їх немає, міцно закріпилась у головах батьків та освітян. Ми привчили владу, що гроші з бюджету нам не потрібні, а поремонтувати все можемо й самі.

А потім викриваються великі залишки освітньої субвенції, які просто висять на рахунках управлінь освіти, доки батьки витрачають власні кошти на школу”, – наголосила Олена Бондаренко.

Також вона зазначила, що ремонти в школах та садочках не можуть проводитися людьми, які не мають на це відповідної ліцензії.

“Уявіть, що якийсь незрозумілий підрядник вкрав велику кількість грошей на ремонт школи, де вчиться ваша дитина. Наприклад, у фундамент заклали не цемент, а переважно пісок, закупили дешеві матеріали, які не відповідають усім сертифікатам. Потім ці матеріали почнуть виділяти токсичні речовини, якими будуть дихати ваші діти, а поганий фундамент трісне і станеться аварія. Тому потрібно контролювати посадовців та керівництво школи”, – додала Олена Бондаренко.

Як не здавати гроші на ремонт:

• якщо гроші просить вчитель або директор, то потрібно звертатись із заявою до місцевого управління освіти;
• якщо гроші збирають самі батьки, то просто відмовляти.
• якщо тиск із боку батьків продовжується, необхідно звернутися до директора закладу;
• у разі, якщо на ваші скарги не реагують, зверніться до МОН, Освітнього омбудсмена, Державної служби якості освіти або ж до Нацполіції.

ПЕРЕВІРИМО НА ЩО ВИТРАЧАЮТЬ ГРОШІ У ШКОЛАХ ТА САДОЧКАХ
Співголова ГО “Батьки SOS” Олена Бондаренко радить:

1. стаття 30 Закону України “Про освіту” зобов’язує заклади освіти викладати відомості про закупівлі та послуги на сайті школи або управління освітою. Однак цю норму часто порушують і не публікують таку інформацію;
2. тоді можна особисто звернутися до адміністрації закладу освіти й попросити надати дані щодо кошторису ремонтних робіт, чи придбаних товарів та послуг;
3. також є можливість зробити запит (у тому числі анонімно) на сервісі “Доступ до правди”. Там уже є готові шаблони для всіх органів управління освітою. Через них можна подивитися, на що витрачали кошти й що було придбано для конкретного закладу освіти;
4. відстежувати державні закупівлі допомагає сайт DOZORRO, який запустив для батьків спеціальний проєкт “Батьківський дозор”.

Сергій Деркач для попередження ризиків у шкільних закупівлях радить скористатися рекомендаціями НАЗК та порадами для батьків від ТІ Україна про способи моніторингу шкільних закупівель
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИЯВИЛИ КОРУПЦІЮ У ЗАКЛАДІ ОСВІТИ
За словами Сергія Деркача, повідомлення про корупцію є найпотужнішим інструментом боротьби з нею. Аби люди не боялися повідомляти про факти корупції, законодавством встановлена анонімність, правова та психологічна підтримка, захист трудових прав і навіть надання охорони.

Куди повідомляти про корупцію в закладі освіти:

• Національну поліцію;
• НАЗК (про порушення вимог ЗУ “Про запобігання корупції”, наприклад про конфлікт інтересів);
• МОН;
• звернутися по допомогу до правозахисних, антикорупційних громадських організацій;
• якщо відомо, що це не корупція, а порушення інших прав людини (наприклад мобінг, булінг, інші конфліктні ситуації чи насильство між учасниками освітнього процесу), то в цьому випадку варто звернутися зі скаргою до освітнього омбудсмена.

“Отримавши натяки здати гроші на “потреби школи” чи конкретного вчителя, батьки мають розуміти, що ці потреби має забезпечити державна й місцева влади. Тобто, насамперед треба поцікавитися: про ці потреби місцева влада взагалі поінформована? Чи відразу до батьків прийшли з простягнутою рукою? Тобто, має бути запит від директора школи до управління, у якому вказано, що потребує школа”, – додала Олена Бондаренко.

За її словами, лише на підставі письмової відмови місцевої влади можна ухвалити рішення допомогти закладу освіти. Але не готівкою і не через благодійний фонд. Виключно на рахунок закладу в державній скарбниці (казначействі) – лише тоді можна бути впевненим, що кошти використають за призначенням.
“ГОРЕ-РЕМОНТИ” ЗА БАТЬКІВСЬКИЙ КОШТ
Олена Бондаренко поділилася історією, яка набула розголосу у 2017 році.

“Тоді до нас звернулася мама одного з учнів київської гімназії “Академія” і розповіла про великі суми, які адміністрація закладу збирала як вступний внесок на ремонти (у сумі 1000$). Тоді ж у гімназії відбулась аварія, унаслідок якої затопило приміщення з підручниками. Гроші на ремонт знову почали вимагати в батьків”, – поділилась Олена.

За її словами, компанія, яка зробила горе-ремонт, була зареєстрована у 2-кімнатній квартирі, а акти підписував голова батьківського комітету, який не мав на це жодного права. Однак за результатами карної справи ніхто так і не був притягнутий до відповідальності, директорка гімназії відбулася доганою.

“Проте тоді ми з організацією змогли надати проблемі ремонтів за батьківський кошт великого розголосу. І батьки на прикладі змогли побачити, що неякісний ремонт може закінчитися погано для їхніх дітей. Тоді батьки починали цікавитися діяльністю своїх “комітетів” і фондів. І в багатьох випадках таки приходило розуміння, “все для ваших дітей” – це лише ширма, яка дає можливість наживатися на батьківській турботі про дітей та прагненні дати їм кращі умови й освіту”, – зазначила співголова ГО “Батьки SOS”.
ЯК БАТЬКИ МОЖУТЬ ТОЛЕРУВАТИ КОРУПЦІЮ У ДІТЕЙ
Досить часто батьки не задумуються, що своїми діями можуть виховувати толерантність до корупції в дітей ще з дитинства.

“Якщо дитина живе в середовищі, де все купується-продається, починаючи з оцінок, гарного ставлення, умов, то в неї формується модель поведінки із корупційною складовою.

Наприклад, щоб здобути безплатну освіту, потрібно за щось доплачувати, щоб отримати кращу оцінку, потрібно відвідувати платні заняття у вчителя тощо. І потім такі правила дитина забере у свою майбутню професійну діяльність. Тобто, на глобальному рівні ми самі закладаємо своє майбутнє тим, як у нас формується ставлення до корупції, починаючи зі сфери освіти”, – зазначила Олена Бондаренко, співголова ГО “Батьки SOS”.
ДЕ ПОЧИТАТИ ПРО БОРОТЬБУ З КОРУПЦІЄЮ

• Курс “Уроки доброчесності” для 3–4 класів від ГО “Смарт освіта”;
• навчальна платформа від НАЗК, де можна знайти багато безплатних онлайн-курсів, що розкривають тему антикорупції та доброчесності;
• сторінка Офісу доброчесності НАЗК, де зібрані матеріали та інструменти, присвячені темі шкільної освіти з теми доброчесності;
• онлайн-курс “Прозора школа: як побудувати доброчесне середовище” від Офісу доброчесності НАЗК. Призначений для вчителів, керівників закладів освіти, батьків та всім, хто цікавиться освітою про доброчесність. Він розповідає, що таке корупція, історію її виникнення, які права та обов’язки мають вчителі, як можна протистояти проявам корупції тощо.
• онлайн-курс “Впливай-відкривай” про те, як правильно повідомляти про корупцію і стати викривачами.

Ірина Троян, “Нова українська школа”

Джерело.