Прийом «Порожнє крісло»: займаємо зручні місця
Поговоримо про дієву техніку для розвитку критичного мислення.
Дискусія – чудовий спосіб мотивувати учнів до навчання та забезпечити зворотний зв’язок на уроці. Тож не дивно, що саме дискусія є однією з найпопулярніших інтерактивних форм роботи. Існує багато дискусійних стратегій, але окремої уваги заслуговує прийом «Порожнє крісло». У чому його переваги та як його застосувати? Про це і поговоримо!
Переваги методу
Прийом «Порожнє крісло» сприяє активізації роботи учнів на уроці та ґрунтовному вивченню певної теми. Але на цьому його переваги не закінчуються. Це цікавий і результативний спосіб розвитку критичного та креативного мислення! Із його допомогою можна навчити учнів:
- швидко орієнтуватися в нестандартних ситуаціях;
- знаходити альтернативні рішення;
- оцінювати ефективність рішень;
- передбачати можливі ризики.
Цікаво, що цей метод можна використовувати не лише під час уроку. Це також ефективний інструмент для виховної роботи та розв’язання конфліктів, які можуть виникати в учнівському колективі.
Як працювати?
Метод «Порожнє крісло» доцільно використовувати при вивченні тем, які не мають однозначного підходу. Аби цей метод спрацював успішно, варто емоційно та інтелектуально налаштуватися на проблему, якій буде присвячено дискусію. Чудово, якщо ви впевнені, що тема важлива та значуща для учнів. Але якщо предмет майбутньої дискусії потенційно не надто цікавий школярам? Слід подбати про видовищний початок! Невеликий яскравий текст або короткий відеофрагмент здатні допомогти заволодіти увагою учнів.
Для використання цього прийому заздалегідь підготуйте декілька різних варіантів погляду на певну проблему (або її розв’язання). Запишіть усі варіанти на окремих аркушах (зверніть увагу: на одному з аркушів має бути просто знак питання).
А позитивному настрою та ініціативі учнів сприятиме неформальна обстановка. Як її створити? Розставте у класі по колу стільці та покладіть на них аркуші із занотованими на них думками (скільки думок – стільки стільців).
На початку дискусії ознайомте учнів із темою та зачитайте вголос всі точки зору.
Наприклад:
Тема – Кліматичні зміни на планеті.
Точки зору:
- клімат постійно змінюється, тож нічого дивного чи страшного зараз не відбувається;
- не можна недооцінювати вплив людини на клімат, але варто враховувати й інші чинники;
- негативні зміни клімату відбуваються виключно через недбалість людства;
- наразі ми вже ніяк не можемо зупинити негативні зміни клімату (наприклад, глобальне потепління), тож маємо просто пристосуватися;
- увесь світ має об’єднати зусилля та зупинити зміни клімату.
Запропонуйте кожному школяру вибрати ту ідею, з якою він погоджується. А тепер об’єднайте дітей, які обрали одну ідею, в групи. Той, хто не підтримує жодної думки (або має особливу точку зору), може вибрати варіант зі знаком питання. Попросіть команди протягом 10 хвилин обговорити та підготувати аргументи на користь своєї позиції. А що робитиме група, яка отримала знак питання? Шукати спільне у всіх запропонованих варіантах!
Після обговорення запропонуйте командам визначити спікера, який братиме участь у дискусії. Попросіть спікерів сісти на стільці, на яких лежать відповідні аркуші (інші учасники мають розташуватися поруч). У центрі кола поставте ще один стілець, який має бути порожнім.
Кожнен представник групи має обґрунтувати свою позицію та представити найважливіший аргумент, підкріплений фактами. Але є певне правило! Право голосу мають тільки ті, хто сидить на стільцях, а якщо хтось хоче висловитися (підтримати або поставити запитання), то він має сісти в порожнє крісло. Але на виступ відводиться лише 30 секунд, тож потрібно говорити стисло та по суті.
Коли спікери озвучать всі думки та аргументи, попросіть інших учасників включитися в дискусію. Заохочуйте всіх учнів сісти у порожнє крісло, але слідкуйте за часом. Наприкінці дискусії запропонуйте учасникам підбити підсумки. Подякуйте всім школярам та запитайте, чи є такі, хто зараз пристав би до іншої думки?
Прийом «Порожнє крісло» справді пожвавлює навчання! Адже діти не просто повторюють теорію, а дискутують, наводять власні приклади з життя, актуальні випадки. А ще школярі вчаться висловлювати думки, враховувати позицію інших, толерантно поводитися при зіткненні протилежних поглядів.
