Що я роблю для того, щоб моя дитина гарно їла у садочку, а потім писати про те, що не влаштовує і що ви очікуєте натомість
Топ-тема січня – харчування в дитячих садочках та школах.
⠀
Що роблять працівники закладів:
⠀
Обурюються, сердяться, прискіпливо жмуряться, засмучуються, часом різко висловлюються,
⠀
АЛЕ
– складають нове меню,
– вираховують білки, жири, вуглеводи,
– затверджують його у Держпродспоживслужбі,
– нарізають, варять, запікають, вимірюють,
– ФОТОГРАФУЮТЬ!!!!
– надсилають фото в контролюючі органи,
– мають сміливість опублікувати ці фото у соцмережах,
– за потреби вговорюють з’їсти шматочок, просто побробувати, і казочки розказують, і віршикі, і різні примовки, чуючи у відповідь: « А я таке не люблю», «А вдома ми таке не їмо».
⠀
А потім після роботи йде така вихователь Ганна Петрівна додому, заходить в супермаркет, а там у черзі до каси її вихованиця з мамою. І кошик з покупками:
пельмені,
сосиски,
4 «Барні»,
пакет соку,
2 сирочка в шоколаді,
«Несквік» і чупа-чупс.
⠀
А ввечері, зайшовши на Фейсбук, Ганна Петрівна бачить гнівний коментар тієї ж мами:
⠀
«Як без цукру та без солі??? Моя дитина таке їсти не буде! Самі їжте ту тушковану моркву! Вона буде голодна цілий день!»
⠀
Ну і все в такому стилі: Всьо погано! Швидко зробіть щось! Не знаю що, але щось зробіть, щоби я ото не нервувала!
⠀
Під кожною публікацією про харчування десятки коментарів.
⠀
Написати коментар для чого?
Або – написати коментар, щоби що?
⠀
Спробуйте, будь ласка, почати свій коментар з того, що я роблю для того, щоб моя дитина гарно їла у садочку, а потім писати про те, що не влаштовує і що ви очікуєте натомість.
