facebook

Більше половини українців вважають профтехосвіту престижною – МОН

Більшість українців вважають, що мати професійну освіту престижно, і наразі країні не вистачає кваліфікованих робітників.

Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Петро Коржевський під час презентації результатів двох загальнонаціональних досліджень щодо профосвіти, інформує пресслужба МОН.

“У системі профосвіти тривалий час не було досліджень всеукраїнського рівня, які б у цифрах показали реальний стан речей та потреби. Ми постійно працюємо з освітніми управлінцями та чуємо їхню думку, але важливо розуміти позицію учнів і людей, що працюють поза системою освіти. Результати будуть корисними під час планування подальших кроків реформи, яку МОН наразі впроваджує разом із партнерами та програмою “EU4Skills”. Це також допоможе відстоювати інтереси профтехів”, – зазначив Коржевський.

Перше дослідження стосується ставлення українців до профосвіти, їхньої обізнаності про реформу.

Воно показало, що 56% респондентів вважають профосвіту престижною чи скоріше престижною, тоді як 40% – не престижною або скоріше не престижною. Важливо, що позитивне сприйняття профтехів прослідковується у старшій віковій групі, тоді як молодь вважає таку освіту менш престижною.

Також дослідження засвідчило, що мешканці Півночі (56%) та Центру (55%) більш позитивно сприймають профосвіту порівнюючи з українцями з Києва (38%) та східних регіонів (43%). Також третина опитаних (33%) вважає, що в країні достатньо кваліфікованих робітників, тоді як більшість (65%) не погоджується з цим твердженням.

Чтайте також:  Кабмін відклав підвищення зарплат вчителям — названо нову дату

Крім того, згідно з даними дослідження, 37% молоді віком 16-19 років вважає, що професійна освіта дає такі ж шанси на успішну самореалізацію, як і вища (29%), а 20% респондентів зазначили, що робітнича професія дозволяє гідно заробляти, однак стільки ж не погодилися з цією думкою.

“Ще одна проблема, яку показало дослідження – низька обізнаність про реформу профосвіти та зміни, які вже відбулися. Лише 15% респондентів чули про реформу впродовж останніх трьох місяців. З них менш як 5% є потенційними вступниками до профтехів. Тому цього року ми підсилили інформаційну кампанію щодо вступу, створюємо більше матеріалів про зміни та переваги такої освіти, а також залучаємо нових амбасадорів”, – відзначив Коржевський.

Онлайн-дослідження серед учнів закладів профосвіти, яке провело МОН у червні 2020 року, мало виявити задоволеність учнів якістю та умовами навчання.

Майже всі опитані зазначили, що їм подобається/скоріше подобається навчатися у профтеху (87%) А матеріал, який там викладають, на їхню думку, є сучасним (70%, так/скоріше так).

Учасники, зокрема, вказують, що практика на виробництві чи у закладі є важливим елементом, що допомагає краще зрозуміти особливість професії (72%) та робить навчання динамічним. Водночас до переліку речей, які могли б покращити якість навчання або зробити його більш комфортним, увійшли інфраструктурні об’єкти: обладнання в майстернях, ремонти в закладах, спорткомплексах і гуртожитках, навчальні матеріали — книжки, буклети, постери тощо.

Чтайте також:  Освітній колапс: сучасні діти у школах зіштовхнулися із небувалою катастрофою

Дослідження щодо ставлення українців до профосвіти провела агенція “InfoSapience” у квітні 2020 року на замовлення Програми ЄС “EU4Skills” і МОН. Дослідження репрезентативне за критеріями статі, віку, розміру населеного пункту та макрорегіону, за винятком тимчасово окупованих територій Донбасу та Криму. Опитування проводилось методом САТІ (телефонні інтерв’ю) в межах дослідження ОМНІБУС.

Онлайн-опитування щодо якості та умов навчання провів директорат профосвіти МОН. На запитання анкети надали відповідь 21 222 учні закладів профосвіти (38% вищих професійних училищ, 33% профліцеїв, 18% професійних училищ, 11% – інші типи закладів) із 24 регіонів і м. Києва.

Програма EU4Skills підтримує реформу професійно-технічної освіти в Україні з метою зробити навчання таким, що відповідає вимогам ринку праці, допомогти молоді та дорослим реалізувати власний потенціал. Програма реалізується за підтримки ЄС та його держав-членів – Німеччини, Фінляндії, Польщі та Естонії.


Повернутись вверх