Три проблеми дистанційки, які давно можна було вирішити, але вони досі є
Учні поступово повертаються за шкільні парти, адже більшість вчителів вакциновано. Проте чергова дистанційка нагадала про досі не розв’язані проблеми віддаленого навчання.
Джерело:LIGA.Life
Кілька тижнів тому школи в регіонах червоної зони почали переводити школи на дистанційне навчання, всупереч рішенню уряду, яке дозволяло очне навчання за умови 100% вакцинованого колективу.
Вже після того, як з 8 листопада невакцинованих працівників шкіл почали відсторонювати від роботи, Кабмін наполіг на поверненні учнів за парти.
У МОН також звернулися до засновників та керівників шкіл з проханням відновити освітній процес у звичайному режимі.
Тож поступово очне навчання відновлюють. З 15 листопада за шкільні парти повернулися кілька шкіл та учні 1 – 4 класів. А вже з 22 листопада до очного навчання повернулися всі учні Львова, Києва, Івано-Франківська та інших.
Журналісти з’ясували у батьків та освітян, які проблеми дистанційного навчання, на їхню думку, можна було б розв’язати давно. Прочитавши отримані відповіді, виділили три, які згадували найчастіше.
Три проблеми дистанційки, які давно мали вирішити
Затягнули з технікою для вчителів
Найбільше коментарів стосувалися забезпечення вчителів обіцяними ноутбуками за кошти державної субвенції. Учасники спільнот говорять про нагальну потребу забезпечити вчителів та учнів технікою.
Так, Наталія Матвієнко каже, що за умов переведення на дистанційну форму роботи працівника повинні забезпечити засобами праці. Це вже третій карантин, а жодне питання так і не розв’язане.
Експерти запевняють, що ноутбуки вкрай потрібні і вчителям, і дітям.
Я вчитель. У мене немає особистого комп’ютера. Телефон відключається. Доводиться бігати по всій школі і просити дати ноутбук на декілька уроків. Іноді ніхто не може дати – тоді доводиться йти у кабінет інформатики і давати бодай завдання. Деякі діти так само не забезпечені технікою,– каже Єлизавета Степанишина.
За її словами, іноді батьки телефонують і просять продиктувати завдання, бо учень навіть не має смартфону, а тільки телефон з кнопками.
Нагадаємо, що у квітні 2021 року уряд виділив з Держбюджету 980 мільйонів гривень на придбання 60 000 ноутбуків для дистанційного навчання та подальшої цифровізації освіти. Техніку вирішили закуповувати у 24 області, частину платить держбюджет, частину – місцева влада.
13 вересня представники Мінцифри, Міносвіти та СБУ заявили про організацію “великої корупційної схеми” на закупівлях ноутбуків для вчителів, що мало не коштувало державі 300 мільйонів гривень збитків.
А на чергову дистанційку вчителі пішли без ноутбуків. Про перші постачання обіцяної техніки – для 4 000 вчителів у п’яти областях МОН відзвітувало лише 12 листопада. Згодом доставили ще 10 тисяч ноутбуків.
Затягнули зі створенням відеоуроків
Співголова громадської організації “Батьки SOS” Олена Бондаренко розповіла про призупинення виробництва навчального контенту для Всеукраїнської школи онлайн (ВШО). “Ударно створили певну кількість відеоуроків під час попередніх карантинів, далі призупинили виробництво (за моїми даними)”, – каже вона.
На цій проблемі також наголошує директорка столичної школи № 5 Світлана Олексюк. За її словами, потрібна ВШО за всією програмою, за весь навчальний рік.
Так, за інформацією МОН, цьогоріч наприкінці жовтня затвердили Порядок наповнення платформи “Всеукраїнська школа онлайн”, її адміністратором став Український інститут розвитку освіти. Там вже створили експертну раду, яка має організовувати експертизи освітніх матеріалів.
У відповідь на інформаційний запит в Українському інституті розвитку освіти повідомили, що на наступний рік було подано пропозиції до проекту держбюджету на розроблення, придбання, супроводження та розміщення на платформі ВШО 5 онлайн курсів для учнів початкової школи:
- мовно-літературної галузі (350 уроків);
- математичної галузі (280 уроків);
- для учнів 5 – 11 класів — 1301 урок.
Після ухвалення держбюджету буде відомо, яка кількість уроків буде розроблена та розміщена на платформі “Всеукраїнська школа онлайн” у 2022 році.
Що таке “Всеукраїнська школа онлайн”
Це ресурс для змішаного та дистанційного навчання учнів 5 – 11 класів за матеріалами, що відповідають державній програмі. Платформу запустило Міносвіти спільно з Міністерством цифрової трансформації та громадською спілкою “Освіторія” у грудні 2020 року.
Актуальність створення освітньої платформи в МОН пояснювали не тільки поширенням COVID-19, але стратегічною необхідністю забезпечувати сталий та якісний навчальний процес, а також рівний доступ до знань.
ВШО дійсно стала якісною допомогою для вчителів, учнів та їхніх батьків під час дистанційного навчання. Вже в січні 2021 року на платформі зареєструвалися понад 120 000 користувачів, причому не тільки з України.
Так і не створили електронні підручники
Співголова “Батьки SOS” Олена Парфьонова наголошує, що потрібно нарешті почати створювати електронні підручники.
“PDF-версії паперових (які можна завантажити на сайті Інституту модернізації змісту) – це не електронний підручник. Це величезна різниця”, – підкреслює вона.
Директорка столичної школи № 5 Світлана Олексюк погоджується з тим, що потрібні електронні та інтерактивні версії всіх підручників.
Зауважимо, що тема впровадження електронних підручників в освітній процес не нова і не пов’язана суто з пандемією коронавірусу. Ще у 2018 році наказом МОН №957 стартував експеримент “Електронний підручник для школи”. Він мав тривати до серпня 2021 року та реалізовуватися коштом держбюджету.
Тоді МОН зібрало потенційних розробників електронних підручників та запропонувало їм власним коштом розробити їх та взяти з ними участь у державному конкурсі.
Студія Євгена Дубовика Bristar вигравала державний конкурс електронних підручників двічі, у 2018 та 2019 роках, розробивши підручники “Мистецтво 1 клас” та “Мистецтво 2 клас”. Так, їхній підручник з мистецтва вміє вчити грати на інтерактивному фортепіано. Також туди вбудовані системи інтерактивного опитування для перевірки.
Витрати за створення цих підручників держава збиралася компенсувати студії та використати розробку для широкого загалу. Зрештою, цього не сталося.
Але ми тримаємо все в робочому стані, якщо комусь спаде на думку повернутися до цього питання. Сам підручник також не ховаємо. Будь-яка школа може ознайомитися з ним на сайті студії,– каже Євген Дубовик.
Розробник нагадує, що нові підручники з кожного предмета друкуються раз на п’ять років. Якщо в паперовій книзі зроблена помилка, що не рідкість, – наступні п’ять років учні так і працюватимуть.
За словами Дубовика, інтерактивні підручники можна відразу виправляти. Також легше та зручніше носити планшет, куди завантажити кілька підручників, ніж кілограми паперових книг. До того ж, звичайні паперові підручники дітям вже не цікаві.
Членкиня освітнього комітету Наталія Піпа розповіла, що законопроєкт про підручники проголосовано в першому читанні, він вже пройшов Комітет і виноситиметься в сесійний зал на друге читання. “Це буде або наступний пленарний тиждень, або навіть пізніше. В залі голосуватимемо стосовно правок. Думаю, законопроєкт матиме підтримку в залі”, – каже вона.
Даний законопроєкт розглядали довго, обговорювали, чи варто запроваджувати обов’язкові електронні елементи для здобувачів освіти всіх рівнів, починаючи з першачків.
“Після дискусій ми затвердили: до кожного підручника має бути створена не просто електронна PDF-версія, а поєднання з електронними елементами, як електронний застосунок”, – підкреслила вона.
