У гуртожитку КПІ розгорівся скандал: студент встановив камеру у жіночому душі
У гуртожитку Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського спалахнув чималий скандал. Там у приміщенні жіночого душу встановили камеру відеоспостереження.
Джерело:фейсбук Інни Совсун
Як повідомила депутатка партії “Голос” Інна Совсун, ймовірно, це зробив студент другого курсу.
Як камера опинилася у душі жіночого гуртожитку
Камеру відеоспостереження помітили ввечері 28 жовтня в душі жіночого гуртожитку №7 КПІ в Києві. Її встановив студент другого курсу. Він випадково зняв своє ж обличчя, коли тестував камеру. За цей час він встиг записати кілька відео.
Після виявлення обурливої знахідки, до гуртожитку одразу ж викликали наряд поліції й написали на заяву на збоченця. На цьому скандал міг би завершитися, але ні. За словами Совсун, далі почалося найцікавіше.
Завідувачка гуртожитку виправдовує хлопця
Вражає, але завідувачка гуртожитку, яка спершу обіцяла тримати справу на контролі, тепер закликає дівчат, які хочуть написати колективну заяву, “вгомонитися”.
На її думку, вимагати покарання для порушника – це булінг. Завідувачка звинувачує студенток у тому, що вони більше цікавляться матеріальною компенсацією, ніж покаранням, шантажує, що притягатиме до відповідальності за куріння,
– розповіла Інна Совсун.
Зауважимо, що такі дії студента є незаконними одразу за кількома статтями, зокрема:
- стаття 8 Конвенції про захист прав людини закріплює право на повагу до приватності,
- стаття 32 Конституції України захищає особисте життя.
Нардепка пообіцяла відправити депутатське звернення, щоб добитися розслідування, зокрема і щодо дій комендантки гуртожитку.
Студента мають як мінімум відрахувати. Адміністрація має вибачитися перед студентками за те, що таке в принципі стало можливим. Співчуваю дівчатам і бажаю якомога скоріше оговтатися після цієї історії,– написала Совсун.
Як можуть покарати хлопця
За словами нардепки від “Голосу”, порушника можуть покарати за статтею 301 про виготовлення порнографічних матеріалів. Але для цього правоохоронці мають довести мету збуту чи розповсюдження. Санкція статті передбачає:
- штраф від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 – 5 100 гривень)
- або обмеження волі на строк до 5 років,
- або позбавлення волі на той самий строк.
Українське законодавство потрібно вдосконалювати, щоб порушник поніс покарання, співмірне із завданою шкодою, долала Совсун.
Повний текст публікації Інни Совсун:
Ввечері 28 жовтня в душі жіночого гуртожитку №7 КПІ в Києві знайшли камеру. Коли файли відновлювали, вдалося встановити особу того, хто це організував. Студент другого курсу зняв своє ж обличчя, коли тестував камеру. За цей час він встиг записати кілька відео. Викликали наряд поліції й написали на нього заяву.
А далі почалося найцікавіше. Завідувачка гуртожитку спочатку обіцяла тримати справу на контролі, а тепер закликає дівчат, які хочуть написати колективну заяву “вгомонитися”.
Комендантка стверджує, що всі мають переглянути свої вчинки. На її думку, вимагати покарання для порушника – це булінг, звинувачує студенток, що вони більше цікавляться матеріальною компенсацією, ніж покаранням, шантажує, що притягатиме до відповідальності за куріння.
Це жах. Це порушення недоторканності приватного життя (стаття 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод – закріплює право на повагу до приватності, статті 32 Конституції захищає особисте життя). Невідомо, на які сайти ці записи пішли, і чи були дівчата повнолітніми.
Я відправлю депутатське звернення, щоб добитися розслідування. Зокрема і щодо дій комендантки гуртожитку. Студента мають як мінімум відрахувати. Адміністрація має вибачитися перед студентками за те, що таке в принципі стало можливим.
Співчуваю дівчатам і бажаю якомога скоріше оговтатися після цієї історії. Справу слід взяти під контроль до того, як від такого порушення постраждає дівчина, яка не зможе впоратися з сильним психологічним тиском. Такі речі дуже складно переживати.
На жаль, українське законодавство недосконале. Що ж воно пропонує? Є стаття 301, порушника можна покарати за виготовлення порнографічних матеріалів, але потрібно довести мету збуту чи розповсюдження. Її складно встановити, якщо, наприклад, пристрій знайшли до того, як відео з нього злили.
Дуже часто цю статтю використовує поліція, щоб шантажувати громадян і вимагати гроші за їхнє домашнє відео, зняте добровільно. А потім переможно звітувати, скільки годин чужого порно відео поліція переглянула за наші податки. Як бачите, у випадку реальної небезпеки ця стаття допомагає мало.
