Ексміністерка розповіла про власне бачення очно-дистанційного навчання у школах.
Менш як через два місяці розпочнеться новий навчальний рік, але яким він буде – ніхто достеменно не знає. Батьки й вчителі сподіваються, що учні зможуть повернутися за шкільні парти, а представники уряду кажуть про ймовірне змішане навчання – тобто очно-дистанційне. Наразі МОН і МОЗ готують декілька сценаріїв розвитку подій, але до онлайн-навчання потрібно бути готовим. Таку думку висловила Лілія Гриневич, ексміністерка освіти й проректорка Київського університету ім. Бориса Грінченка, під час інтерв’ю онлайн-виданню Zbruc.Eu:
Передусім залежить, яка буде статистика щодо епідемії коронавірусу. Ми мусимо бути готові гнучко реагувати на ту ситуацію, яка буде у вересні. Тут є кілька варіантів розвитку подій. Ми не уникнемо певної частини дистанційного навчання. До цього потрібно бути готовим.
Вона також зазначила, що дистанційне навчання може бути ефективним тоді, коли воно поєднане з очним. Однак, не слід вважати, що такий формат навчання повністю замінить освітній процес у школах. Тим паче, що постійне сидіння за комп’ютером чи будь-яким іншим ґаджетом негативно впливає на здоров’я дитини, зауважила пані Гриневич:
Є дуже багато досліджень, результати яких свідчать про те, що відсутність безпосередньої соціальної взаємодії дуже погано впливає на інтелектуальні процеси дитини. Це пов’язано з тим, що школярі повинні взаємодіяти й мислити, не бувши зануреними в постійний інформаційний потік чи в ґаджет… Тому мусимо прийти до моделі змішаного навчання – blended learning.
В який спосіб blended learning впроваджуватиметься в освітній процес. Ексміністерка пояснила, що частина навчального процесу може бути виділена у дистанційне навчання. Наприклад, якщо це урок з біології чи іншого предмету, то учні можуть переглянути відео або фільм, в якому пояснюватиметься нова тема:
Але найважливіше – це спілкування вчителя з дітьми та подальше опрацювання цієї проблематики. Ось це, за кращої епідеміологічної ситуації, має відбуватися в очному форматі. А якщо буде погана епідеміологічна ситуація, то, на жаль, у дистанційному. Зараз нам потрібно насамперед, щоб уряд розробив конкретний план цих варіантів.
Пані Гриневич зазначила, що вона прихильниця комбінування дистанційного та очного навчання, і уряду потрібно за літній період підготуватися до змішаного навчання, а саме:
1) Напрацювати електронні навчальні матеріали за предметами для дітей різного віку, якими можуть користуватись вчителі, бо у них цей процес забирає чимало часу;
2) Якщо епідеміологічна ситуація буде загострюватися й навчання переводитиметься в дистанційний формат, кошти зі стабілізаційного фонду на подолання наслідків коронавірусу та інші гроші треба витратити для того, щоб забезпечити вчителям та учням доступ до електронного контенту:
У нашій країні й так є велика соціальна нерівність. За результатами міжнародного порівняльного дослідження PISA, у нас навчальні досягнення дітей жорстко корелюють з соціальним становищем їхніх родин. І так само у більшості школярів з сільської місцевості нижчі результати, ніж у дітей з міст.
У тих дітей, які не мають інтернету, комп’ютера чи планшета зменшуються шанси брати участь в освітньому процесі, прокоментувала пані Гриневич:
Дистанційне навчання в умовах нашої країни поглиблює нерівність у доступі до освіти для дітей. Тому зараз має бути окрема програма уряду для вирівнювання доступу до електронних освітніх матеріалів і цифрових технологій.
3) Третє завдання – навчити вчителів. МОН мусить провести навчання, щоб підвищити спроможність педагогів працювати дистанційно.
Проректорка зазначила, що навчання педагогів можна провести у серпні в дистанційному форматі:
І тут також треба дати кілька варіантів. Як може працювати вчитель, якщо у дітей є доступ до інтернету? А за якими алгоритмами працювати вчителеві, якщо цього доступу немає, і як передати дітям навчальний контент дистанційно? Що робити, якщо частина дітей не має вдома комп’ютера чи гаджета?
Вона додала, що цю паузу до вересня треба використати для детального аудиту ситуації. Адже коли почався коронавірус і карантин, все відбувалося спонтанно, і дуже багато дітей залишилися за бортом навчання:
Їм потрібно буде зараз надолужувати серйозні прогалини у навчанні. Але з вересня може бути ситуація, що уряд буде наступати на ті самі граблі, а діти далі будуть залишатися поза навчальним процесом.
Окрім дистанційного, потрібно готуватися й до очного навчання, яке відбуватиметься з дотримання вимог МОЗ: соціальна дистанція, невелика кількість дітей в одному приміщенні, миття рук тощо. Пані Гриневич запропонувала, щоб діти відвідували уроки в різні зміни чи дні, особливо, якщо класи переповнені:
Бо у великих містах це вагома проблема – коли в нас переповнені класи, понад 30 учнів, переповнені школи, є велика концентрація дітей. Тоді треба вибирати пріоритетні класи, з якими вчитель повинен працювати очно більшу частину часу.
Також проректорка додала, що пріоритет присутності в школі потрібно віддавати саме початковим класам, а великі поділити на дві групи, які будуть навчатися безпосередньо у школі, почергово у різні дні. У такий спосіб можна забезпечити між дітьми соціальну дистанцію:
Головне тут: для кожної школи, для кожної ситуації має бути свій індивідуальний рецепт. Все залежить і від наповнюваності класів, і від площ школи (як їх краще використати). Потрібна велика підготовча робота і, знову ж, фінансування для забезпечення дотримання необхідних санітарних правил.
Пані Гриневич запевнила, що такий спосіб використовує багато країн, а в США та Великобританії досі тривають дискусії, як розпочати навчання з 1 вересня. Втім, часу до початку навчального року лишилось мало, і перед урядом постало багато викликів, робота над якими має відбуватись інтенсивно. Ексміністерка також звернула увагу на те, що для органів місцевого самоврядування мають бути чіткі критерії та варіанти, які вони можуть обрати під час різних ситуацій з пандемією в конкретному місті, селі чи школі. Кожен населений пункт та громада мають отримати путівник, як діяти в тій чи іншій ситуації:
Тут потрібна гнучкість: ситуація покращується – збільшується очна компонента, ситуація погіршується — збільшується кількість дистанційного навчання.
І насамкінець Лілія Гриневич розповіла, що нині міністерства та інші відповідальні інституції мають зібрати освітній контент та структурувати його так, щоб вчителю було легко його знайти:
У нас розроблена була основа національної освітньої платформи, яку потрібно наповнити цим електронним контентом. Щоб вчитель кожного предмету міг знайти там для кожного класу на певну тему різного роду матеріали: чи фільм, чи презентацію, чи певні змістовні матеріали для перевірки знань учнів.
За її словами, педагогам складно постійно розробляти власний цифровий контент. Тому зараз важливо структурувати всі напрацювання, виявити “білі плями”, доопрацювати їх та організувати цільове підвищення кваліфікації вчителів, аби кожен вчитель розумів, як він може організувати дистанційну компоненту навчання:
Кожна дитина має мати доступ до освіти. І країна повинна це забезпечити з першого вересня.
