“«Ціна» вчителя” – Володимир Бєлий
По-справжньому найбільшим цінним для вчителя визнанням високої професійності є гомін поза його спиною, що це той/та, хто вміє все-все роз’яснити так зрозуміло, як ніхто інший.
А на таке вчитель стає спроможним тоді, коли завдяки постійному інтелектуальному зануренні у світ науки, філософії та культури сам стає здатним ясно бачити всі зв’язки кожної «сьогоднішньої» програмної теми з іншими темами як свого, так і супутніх йому інших предметів та всі площини практичного застосування та життєвих витоків “своїх” законів, понять, явищ та подій.
З таким вчителем учні можуть не лише вивчити що як називається чи коли відбувалося, а головне – як що спрацьовує та як на те можна впливати.
При цьому ніякий підручник для N-го класу ніколи такого як не «бачив», так і не «побачить», бо мав би тоді бути багатотомним, тобто непосильним для учнів.
Звісно, що тільки з такими вчителями у системи освіти немає проблеми як здійснення навчання учнів грамотною державною мовою, так і з потребою у вчителях, скажімо фізики і хімії, в одній особі. І не як поодинокий виняток, а як загальнодержавний учительський професійний стандарт, завдяки якому ставиться адекватне дійсності наукове бачення картини світу.
Не пошуком ідеального підручника, вже не кажучи про навчання «вмілим пошукам» у «Вікіпедії» та не напрацюванням ремісницьких навчаючих алгоритмів ставляться ефективні системи освіти дітей та молоді. Щодо дорослих, то тут вже дещо інша «пісня».
