В Україні лише 37% випускників шкіл розмовляють англійською на задовільному рівні. При тому, що цей предмет у нас викладається з 1 класу. Ситуацію взялася виправляти ініціатива GoGlobal, залучаючи до пришкільних мовних таборів волонтерів-носіїв мови.
GoGlobal створили у 2015 році: після Євромайдану з’явилося розуміння, що українцям потрібна англійська для того, щоб бути почутими й спілкуватися зі світом однією мовою, мати доступ до інформації тощо. При цьому в міжнародному індексі рівня володіння англійською Україна стабільно займає позицію 40+.
Тож, у рамках ініціативи, зокрема, почали роботу з вчителями англійської – лише 37% випускників українських шкіл можуть говорити на задовільному рівні. Для покращення ситуації потрібні сучасні методи викладання, нові підходи в підготовці педагогів, а також – розуміння самих школярів, навіщо вивчати мову.
Керівниця проєктів GoGlobal Ірина Горлач розповіла Освіта24 про ініціативу, іноземних волонтерів та як це мотивує дітей вчити англійську.
GoGlobal займаються проведенням безкоштовних мовних таборів в Україні – GoCamp. Таким чином українські школярі та вчителі мають можливість вивчати англійську з носіями мови – у цікавому форматі та з повним зануренням у мовне середовище. За 4 роки до ініціативи долучилося понад 1200 волонтерів з 75 країн світу, які навчили 162 тисячі школярів з усіх областей України.
Для чого потрібен GoCamp?
Проєкт за 4 роки став найбільшою волонтерською програмою у Східній Європі. Тисячі волонтерів щоліта приїжджали у пришкільні мовні табори, які проводили по всій країні. 80% з них – у маленьких містечках і селах. Вони спілкувалися зі школярами та вчителями, створювали іншомовне середовище та допомагали подолати мовний бар’єр і страх.
Окрім цього, у GoCamp важливою є підготовка вчителів, які є координаторами таборів і шкільних команд. Тому кожного року перед літнім сезоном вчителів тренують, як викладати англійську так, щоб це було цікаво і викликало у школярів захоплення від навчання.
Пришкільні мовні табори до 2020-го завжди були в планах після завершення навчального року – понад 5 років тому це ініціювало Міністерство освіти. А ми просто створили цей проєкт для того, щоб вони дійсно були мовними: запропонували таку модель і формат GoCamp – з іноземними волонтерами й цікавими програмами,
– пояснила Ірина Горлач.
Програми таборів також поєднують у собі не тільки англійську, як мету навчання тут, а англійську, як інструмент до вивчення цікавої тематики. І це все роблять безпосередньо школярі: їх вчать проєктному менеджменту, дослідженню проблеми, створенню та написанню проєктів. При цьому дають їм цікаві інструменти. Це все відбувається іноземною мовою ще й з гостем з іншої країни.
Як може школа взяти участь?
Щороку оголошується набір шкіл. Усі заклади, які бажають взяти участь у проєкті, можуть зареєструватися на сайті й створити коротке креативне мотиваційне відео. Тобто вчитель англійської разом з учнями створює таку заявку і потім проходить відбір. За 4 роки понад 2000 шкіл отримали можливість попрацювати з іноземними волонтерами.
Всього є два формати співпраці: літній табір та позашкільне навчання (afterschool). Влітку оголошують декілька дат двотижневих програм в червні, липні та серпні. Школи обирають, коли їм зручніше. Так само і для позашкільної програми, яка зазвичай відбувається або всередині осені, або в кінці зими – на початку весни.
Хто вони – волонтери GoCamp?
Як правило, це – іноземна молодь, студенти. У світі волонтерство вважається важливим кроком у професійній кар’єрі, який цінують роботодавці. Тому студенти самі шукають такі програми й залюбки беруть у них участь.
Другою категорією є діаспора – українці з США, Великої Британії, Канади, Австралії, які, можливо, ніколи не були в Україні, але вивчають мову і пам’ятають своє коріння.
Одна волонтерка з Нью-Йорка, яка частково має діаспорське коріння, щороку прилітає і працює зі школами Донбасу. І у неї, окрім нашої програми, є ще своя ініціатива: проводить заняття з поезії й так допомагає дітям подолати посттравматичний синдром,
– розповідає керівниця проєктів GoGlobal.
Також є такий напрямок, як корпоративне волонтерство. Це – команди міжнародних та українських компаній, які всі разом можуть всією стати наставниками й менторами для школярів.
Є серед волонтерів і українці, які мають досвід роботи чи навчання за кордоном, добре володіють англійською мовою і можуть постійно нею говорити зі школярами, створивши потрібне іншомовне середовище.
Часто запрошують і пенсіонерів, оскільки старші люди в розвинутих країнах займають дуже активну позицію, подорожують і мають багатий життєвий досвід. Вони стають хорошими наставниками для школярів й інколи навіть активніші, ніж молодь.
В цілому ж віковий діапазон волонтерів, які брали участь у програмі – від 18 до 72 років. Зазвичай вони приїжджають в Україну на 2 тижні, плюс ще один тиждень – підготовка та пропрацювання усіх організаційних моментів. Дехто приїжджає на довше – місяць-два. Тоді вони просто встигають попрацювати у декількох школах.
Є і такі, хто, після участі у програмі, назовсім переїхав до України. Ірина Горлач наводить приклад американки, яка працювала у національній бібліотеці Нью-Йорка, мала комфортне і стабільне життя, але так закохалася в нашу країну, що переїхала в Чернівці. Зараз вона там викладає англійську.
Як відбирають волонтерів
Волонтери подають заявки на сайті ініціативи. Потім команда фахівців перевіряє їхню мотивацію, бекграунд, знання мови (якщо людина – не native speaker), проводять співбесіди. Обов’язково всі кандидати надають пакет документів: медичні довідки, довідки про несудимість тощо.
Для волонтерів найважливіше – дістатися до України. Квитки вони купують своїм коштом. А тут вже про них піклуються: підтримують протягом всього перебування в Україні та забезпечують житлом спочатку в Києві (на період тренінгів), а потім на місцях проведення таборів – проживають усі в родинах (host families).
Як вплинув карантин
У 2020 році приїзд волонтерів в Україну скасували – скасувалися і мовні табори, відповідно. При цьому всі ключові компоненти GoCamp збереглися у дистанційному форматі: цікава програма, спілкування з іноземним волонтером, підготовка вчителів.
Так, протягом 2020 року провели 5 онлайн-таборів, до яких долучилися близько 2000 школярів. Такі ж плани поки що і на 2021-й рік.
Як тільки стане можливим повернення до офлайну, ми готові продовжити. Будемо орієнтуватися на ситуацію з карантином в Україні та світі. Хоча деякі наші волонтери, зі Штатів, наприклад, пишуть, що вони вже провакциновані й готові купувати квитки. Але ми поки що не можемо підтвердити таку можливість, оскільки доля мовних таборів цього літа ще невідома,
– зазначила Ірина Горлач.
Зміна іміджу України за кордоном
Це можна назвати також культурною дипломатією, оскільки, за словами Ірини Горлач, починаючи з 2016 року запрошувати волонтерів в Україну було непросто. У світі панує безліч стереотипів про Україну: нібито тут небезпечно, люди закриті тощо.
Деякі волонтери боялися їхати в Суми, Харків, в області також. Топовими побажаннями завжди були Київ, Одеса та Львів. Тому що більше вони нічого про Україну не знають. Все ж волонтери побували у понад 400 містах, містечках і селах. І, по завершенню, більшість були в захваті. Відзначають, що українці – дуже щирі, відкриті, дружні,
– говорить керівниця проєктів.
Понад 20% волонтерів повертаються в Україну щоліта, часто – в одні й ті ж школи і населені пункти.
Реальні результати програми
Організація регулярно вимірює вплив GoCamp на дітей та вчителів. І перше, що відзначають: у школярів дійсно з’являється мотивація і розуміння, навіщо потрібно знати англійську.
Крім того, через залученість людей різних професій, діти відкривають для себе нові кар’єрні можливості. І самі потім хочуть бути волонтерами: пишуть у GoGlobal, запитують, де можна знайти таку можливість.
А вчителі своєю чергою відзначають, що змінюють власні підходи до викладання – починають використовувати більш демократичний підхід. І часто підтримують зв’язок з волонтерами навіть після завершення програми. Наприклад, “включають” їх на заняття з англійської мови, щоб практикуватися далі в спілкуванні.
Тому що найважливіше у GoCamp – не вивчити англійську (за два тижні це – неможливо), а пробудити у дітей мотивацію й інтерес до вивчення мови. Закласти основи толерантності, поваги, глобального мислення – через спілкування з представниками різних країн.
