До розмов про статеве виховання повинні бути залучені не тільки діти, а й батьки та педагоги, зазначила сексологиня.
Інформує Всеосвіта.
Тема сексуального виховання у закладах освіти часто спричиняє бурхливі дискусії. Одні категорично проти, інші – навпаки підтримують. Так чи інакше, в ході дискусії виникає багато запитань, на які батьки та вчителі хочуть отримати відповіді.
Деякі з них розкрила сексологиня та заступниця директора Асоціації сексологів та сексотерапевтів України Святослава Федорець в ефірі Кабінету Експертів.
Чим відрізняється сексуальна освіта від статевого виховання?
Хочеться підкреслити правильність розуміння цього процесу, що статева освіта це лише частина статевого виховання, зазначила психологиня:
Статеве виховання орієнтоване на парність, на сімейні цінності. Таке виховання буде враховувати єдність біологічного, психологічного і соціального, без відриву одного від іншого. Діти повинні отримувати методично правильну інформацію, яка не носить характеру сексуалізації підлітків, як це відбувається зараз. І якщо інформацію про статетеве виховання правильно подати, то ми зможемо запобігти впровадженню небезпечних тенденцій гендерно-нейтрального виховання.
Розробленої систематизованої програми, яка могла б бути розповсюджена на всю Україну наразі на рівні Міністерства освіти і науки немає.
У якому віці варто говорити з дітьми про статеве виховання?
Психологиня підкреслила, що говорити про статеве виховання варто розпочинати у дошкільному віці.
За її словами до цього повинні бути залучені не тільки діти, а й батьки та педагоги, тобто весь соціум, який оточує дитину повинен транслювати одну й ту саму інформацію:
Помилково починати це робити в підлітковому віці, адже він є для дітей особливим, це треба робити значно раніше. У віці після 13 років дітей цікавить фізіологія і у них виникають питання про сексуальність.
По сьогоднішній день не всі дорослі знають як правильно реагувати, коли дитина торкається до своїх статевих органів, просто проявляючи інтерес до свого тіла, його вивчення.
За словами сексологині статеве виховання розпочинається зі взаємин між батьками:
Якщо батьки думають, що як тільки дитина вступить у підлітковий вік і лише тоді почнуть займатись статевим вихованням, то вони дуже помиляються. Це треба робити значно раніше.
Святослава Федорець зазначає, якщо дітям розповідаємо про певні еталони поведінки, зразки, але коли дитина приходить і не бачить тих поведінкових зразків між батьками, то ця інформація дітьми практично не засвоюється.
Наприклад, із 3-х років ми привчаємо дитину, що оголювати статеві органи у присутності сторонніх людей не потрібно, говорить сексологиня:
Правильно сказати дитині, що знімати трусики можна на прийомі у лікаря, а інші люди не повинні торкатися цих частин, які знаходяться під ними. У такий спосіб ми здійснимо і профілактику можливого сексуального насилля.
Про що потрібно говорити з дітьми різних вікових категорій?
Насамперед пані Федорець зазначила основні етапи психосексуального розвитку.
І етап– триває від 1,5(3) років до 6(7).
ІІ етап – з 8 до 10 (11) років. Для дітей цього вікового періоду найцікавішими є теми про дружбу, кохання у всіх його проявах. Дитина повинна визначитись зі статевими ролями, які вона виконуватиме у родині та суспільстві.
ІІІ етап– підлітковий.
Якщо дитина соромиться запитати у батьків про сексуальність – це свідчить про недовіру. Правильно побудоване сексуальне виховання з дитинства визначає у відносинах дитини з батьками відчуття безпеки.
Святослава Федорець наголошує, що статеве виховання підлітків, це не просто розмови про секс, а перш за все гармонійний розвиток особистості:
Це розвиток через розуміння цінності свого життя, свого репродуктивного здоров’я, вміння будувати гармонійні стосунки з протилежною статтю та приймати усвідомлені рішення щодо свого сексуального життя.
Сексологиня зазначає, якщо дитина у віці 13–14 років приходить до батьків і ставить питання про сексуальність, то вони все робили правильно, адже є контакт.
Статевим вихованням та вкладанням всіх моральних якостей, цінностей варто займатись до того, коли дитина починає займатись статевим життям, наголошує Оксана Федорець:
Якщо підліток уже живе статевим життям, то щось пояснювати чи надавати інформацію, що стосується статевого виховання вже пізно.
Секс експертка додає, що якщо ця вся інформація органічно додана у загальний виховний процес, то дитина її засвоює легше і немає так званого «залякування».
