Зі слів матері, учні щодня прибирають у класі, хоча письмової згоди батьків та дітей адміністрація закладу не просила та не отримувала.
Інформує Всеосвіта.
Чи повинні учні прибирати класи? Ця тема досі викликає хвилю обурення у батьків та вчителів. Одні вважають, що така фізична праця жодним чином не впливає на здоров’я дитини, а навпаки – привчає її до самостійності.
Згідно зі статтею 43 Конституції України, використання примусової праці забороняється. Однак, якщо керівництво школи та вчителі наполягають на прибиранні класу учнями, батьки можуть написати заяву-відмову.
Втім, як діяти, якщо заява написана, а місцеве управління посилається на статут школи, в якому зазначено, що учні можуть залучатися до самообслуговування та різних видів суспільно-корисної праці? Саме з такою ситуацією зіткнулась одна з учасників спільноти «Батьки SOS» Анна Кузнецова.
Починаючи з 5 класу, діти прибирають у класі щодня: піднімають стільці на парту, підмітають, миють підлогу, витирають дошку та підвіконня, поливають квіти. Технічні працівники прибирають решту приміщень школи, – розповіла мати журналістам «Всеосвіти».
І додала, що її дитина мовчки прибирає разом з усіма, бо вважає це нормою. А графік чергувань у класі складений на місяць:
На мою заборону/прохання не прибирати, а йти після уроків додому відповідає: «Мамо, я не хочу, щоб класний керівник на п’ятихвилинці робила мені зауваження. Підлогу я не мию, лише підмітаю», – прокоментувала пані Кузнецова.
Мати зазначила, що письмової згоди батьків і дітей на прибирання ніхто з представників школи не просив і не отримував. Але розмова з класним керівником у телефонному режимі була. Учителька повідомила, що в Статуті школи прописані обов’язки чергових учнів, а на педраді вирішено, що учні 5-11 класів прибирають класи щодня. Технічні працівники прибирають усі інші приміщення, окрім класів.
На прохання надати копію Статуту та рішення педради мати почула від вчительки таку відповідь: «Пишіть куди хочете, всі розумні стали, тільки й вміють писати запити. У моєму класі техпрацівники прибирати не будуть! І взагалі у вас дуже багато претензій з початку року».
Після розмови із педагогинею Анна Кузнецова вирішила опублікувати допис в групі «Батьки SOS» з проханням надати їй пораду, як діяти у такій ситуації. Водночас мати написала заяву про незгоду залучати її дитину до прибирання в школі на Урядовий контактний центр.
Відповідь від управління гуманітарного розвитку Бориспільської районної державної адміністрації не забарилась чекати:
Відповідно до статуту школи, учні закладу можуть залучатися до самообслуговування та різних видів суспільно-корисної праці. Робота із самообслуговування проводиться за участю вчителів, класних керівників і медичного працівника.
У документі також зазначається, що у процесі самообслуговування учні можуть виконувати прибирання класів, кабінетів, лабораторій:
- наприкінці кожного дня (учні 5012 класів);
- генеральне прибирання щотижня (учні 9-12 класів).
Втім, у документі не зазначається, що учні зобов’язані прибирати клас. Йдеться лише про те, що вони «можуть бути залучені до самообслуговування».
За словами юриста ГО «Батьки SOS» Романа Бондаренка, під час навчання діти можуть бути залучені до роботи, лише пов’язаної з освітнім процесом:
Тобто у випадках, передбачених навчальним планом (а прибирання ним у жодному закладі освіти не передбачається). Це зафіксовано у пункті 5 статті 53 Закону України Про освіту: «Залучення здобувачів освіти під час освітнього процесу до виконання робіт чи до участі у заходах, не пов’язаних з реалізацією освітньої програми, забороняється, крім випадків, передбачених рішенням Кабінету Міністрів України».
Втім, є один нюанс. Учителі можуть залучати школярів до прибирання у позаурочний час, але перш ніж це зробити, керівництву закладу освіти необхідно забезпечити низку умов:
- отримати згоду від батьків та дитини;
- прибирання має відбуватися у присутності вчителя, класного керівника чи медпрацівника;
- учні повинні бути одягнені у спеціальний одяг;
- школярі можуть робити лише вологе прибирання;
- після прибирання приміщення необхідно провітрити.
