Упровадження нової структури МОН може призвести до зниження динаміки реформ
Упровадження нової структури апарату Міністерства освіти і науки, якою передбачено скорочення посад фахівців з питань реформ на 50%, призведе до суттєвого зниження інституційної спроможності МОН та зменшення динаміки впровадження поточних реформ у сфері освіти і науки.
Про це йдеться у зверненні працівників апарату та фахівців з питань реформ Міносвіти, що адресоване всьому складу нинішнього керівництва освітнього відомства.
У зверненні представників колективу МОН наголошується, що з 2017 року Міністерство освіти і науки бере активну участь у реформі державного управління як одне з 10 пілотних міністерств.
«Створення директоратів у МОН стало важливим інструментом для суттєвого посилення спроможності Міністерства формувати та впроваджувати якісні політики у сферах науки і освіти на всіх рівнях. У структурі апарату МОН функціонує 6 директоратів у складі 96 посад фахівців з питань реформ, відбір на які відбувся за прозорими багатоетапними конкурсами, а відібрані фахівці пройшли навчання з аналізу та формування політики, result-based-management», – йдеться в листі.
Фахівці МОН зазначають, що такі зміни структури апарату міністерства дозволили розпочати та ефективно втілювати щонайменше п’ять реформ, які безпосередньо впливають на розвиток людського капіталу в Україні: забезпечення доступної якісної дошкільної освіти, реформа Нова українська школа; модернізація сфери професійної освіти; забезпечення якості вищої освіти та реалізація у ЗВО всіх видів автономії, розвиток системи науки та інновацій.
Водночас можливість і реалістичність ефективного та своєчасного впровадження вищезгаданих якісних трансформацій сфер освіти і науки піддається загрозі через зміни до структури апарату МОН, що затверджені 06 жовтня, а також зміни до штатного розпису, що вводяться в дію наказом МОН.
Також автори звернення акцентують увагу керівництва МОН на тому, що впровадження нової структури апарату може призвести до недостатньої спроможності міністерства для розгортання нових задекларованих трансформацій, браку комунікації зі стейкхолдерами різних сфер, зменшення або втрати довіри до системи освіти та до урядових рішень, неможливості швидко та якісно реагувати на поточні серйозні виклики, браку спроможності для вчасного та якісного виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України тощо.
Окрім того, скорочення посад фахівців з питань реформ може викликати складність у забезпеченні якісної співпраці з міжнародними партнерами в рамках чинних ініціатив або таких, що ще плануються чи розгортаються.
«Вважаємо, що головними наслідками окреслених ризиків стануть зниження якості прийняття управлінських рішень, брак прозорих процедур в освіті і науці, поглиблення ризиків для недоброчесності та падіння рівня якості освіти в цілому. Це створить загрози для ефективного та якісного розвитку людського капіталу в Україні, у забезпеченні якого сфери освіти і науки відіграють вирішальну роль», – йдеться у зверненні до керівництва МОН, що підписано 38 працівниками апарату та фахівцями з питань реформ.
