Чому у школах досі не заборонили російську мову
Влада боїться гніву ЄС
Попри очевидний суспільний запит на повну дерусифікацію освіти, українська влада не може прямо заборонити російську мову у школах — і справа тут не лише у внутрішній політиці. Проблема криється у зовнішньому курсі України: такий крок може викликати спротив з боку Європейського Союзу та загальмувати процес євроінтеграції.
Про це прямо заявив очільник парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак. Він наголосив: будь-яка пряма заборона російської як мови нацменшин чи її використання в школах (навіть під час перерв) може бути розцінена як дискримінаційна норма, що суперечить рекомендаціям Венеціанської комісії.
“Ми не можемо дозволити собі крок, який може ускладнити наш рух до Європейського Союзу”, — пояснив Бабак в інтерв’ю УНН.
Згідно з його словами, процес витіснення російської мови з освітнього простору вже відбувається — але не через заборони, а через суспільний запит. Відмова від вивчення російської стала своєрідною відповіддю українців на криваві злочини агресора.
У 2023–2024 роках кількість школярів, які вивчали російську як окремий предмет, зменшилася в п’ять разів — з кількох тисяч до лише 768 учнів по всій країні. Лише у трьох школах російська залишається в розкладі як окремий предмет.
“Ми бачимо чітку тенденцію: батьки не хочуть, щоб їхні діти вивчали мову країни-агресора”, — наголосив Бабак.
Хоча заборона російської мови в школах наразі офіційно неможлива, реальність така, що вона де-факто зникає з освітнього простору. Без тиску, але під потужним впливом суспільної позиції.
